Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І народ почав нарікати перед Господом на злі обставини. І Господь, запалавши гнівом на Мойсея, і розгорівся між ними Господній вогонь і поглинув якусь частину табору.
Народ стал роптать о своих невзгодах. Господь услышал ропот и разгневался, и запылал среди народа огонь Господний и сжёг часть края стана.
Тож народ заволав до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, і вогонь ущух.
Народ воззвал к Моисею о помощи, и когда Моисей помолился Господу, огонь потух.
І названо те місце Загорання, бо між ними розгорівся Господній вогонь.
И назвали то место Тавера, потому что Господний огонь загорелся у них в стане.
Натовп різношерстих людей, які були між ними, сповнилися сильною пожадливістю і, сівши, вони заплакали, а разом з ними — і ізраїльські сини, та й сказали: Хто нас нагодує м’ясом?
Чужеземцы, присоединившиеся к израильскому народу, стали прихотливы в пище, и вскоре весь израильский народ начал снова роптать, говоря: "Хотим мяса!
Ми згадуємо рибу, яку їли даром в Єгипті, огірки, дині, порей, цибулю і часник.
Мы помним рыбу, которую ели в Египте даром, и у нас были хорошие овощи: огурцы, дыни, репчатый лук и чеснок!
Тепер же наша душа зів’яла; нічого немає перед нашими очима — лише одна манна.
Теперь же мы совсем обессилели и не едим ничего кроме манны!"
А манна — мов насіння коріандру, а на вигляд, як гірський кришталь.
Манна была подобна кориандровому семени, а по виду напоминала древесную смолу.
А народ ходив і збирав; і мололи її на жорнах чи товкли в ступі, і варили її в горщику, і робили з неї коржики, і був смак її — наче смак коржів, приготованих на олії.
Народ собирал манну, толок её в ступе и варил в горшках или же перемалывал в муку и делал из неё тонкие лепёшки, по вкусу напоминавшие сладкие лепёшки, испечённые с елеем.
Тож коли на табір вночі спадала роса, тоді випадала з нею і манна.
Манна каждую ночь падала на землю, когда выпадала роса.
І Мойсей почув, як вони плакали у своїх групах — кожний біля своїх дверей. Господь запалав гнівом, і в очах Мойсея це було злом.
Моисей услышал ропот народа, каждая семья сидела у своего шатра и роптала. Господь сильно разгневался, и Моисей был этим очень огорчён.
І Мойсей промовив до Господа: Навіщо Ти вчинив таке зло Своєму слузі, і чому я не знайшов милості у Твоїх очах, що Ти поклав нападки цього народу на мене?
Он спросил у Господа: "Господи, почему Ты послал мне такую беду? Я — слуга Твой, так в чём же я провинился, чем разгневал Тебя? Для чего Ты возложил на меня ответственность за весь этот народ?
Хіба я зачав у лоні весь цей народ, чи я їх породив, що Ти мені кажеш: Візьми їх на своє лоно, як годувальниця бере грудну дитину, щоб привести в край, котрий Я пообіцяв у клятві їхнім батькам?
Ты ведь знаешь, что я не отец этого народа, знаешь, что я не родил его, так почему же принуждаешь меня заботиться о нём, словно нянька, носящая дитя на руках, почему вынуждаешь меня нести их на руках в ту землю, которую Ты обещал нашим отцам?
Звідки в мене м’ясо, щоб дати всьому цьому народові? Адже вони плачуть переді мною, кажучи: Дай нам м’яса, щоб ми наїлися!
Откуда мне взять мяса на весь этот народ! Они ропщут и говорят мне: "Дай нам мяса!"
Я сам не в змозі носити цей народ, бо дуже тяжкою для мене є ця справа.
Я один не могу заботиться обо всём этом народе, для меня это слишком тяжёлое бремя.
Якщо ж Ти таким чином поступаєш зі мною, то вбий [1] мене, якщо я знайшов милість у Твоїх очах, щоб мені не бачити мого страждання.
Если Ты и впредь будешь возлагать на меня их беды, то лучше умертви меня прямо сейчас, если принимаешь меня как слугу Своего. Тогда кончатся все мои беды!"
І тоді Господь сказав Мойсеєві: Збери Мені сімдесят чоловіків з ізраїльських старійшин, яких сам знаєш, що вони — старійшини народу та їхні книжники, і приведи їх до намету свідчення — хай стануть там з тобою.
И сказал Господь Моисею: "Приведи ко Мне семьдесят израильских старейшин, вождей твоего народа. Приведи их в шатёр собрания и пусть они там стоят вместе с тобой.
Я зійду і розмовлятиму там з тобою, і візьму від Духа, який на тобі, і покладу на них, і допомагатимуть тобі з нападками народу, і ти не нестимеш їх сам.
Тогда Я сойду и буду говорить там с тобой. На тебе Дух уже сейчас, но Я дам и им часть этого Духа, и тогда они помогут тебе заботиться о народе, чтобы не тебе одному отвечать за него.
А народові скажеш: Очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом, кажучи: Хто нас нагодує м’ясом? Адже в Єгипті нам було добре! Тож Господь дасть вам їсти м’ясо, і їстимете м’ясо.
Скажи народу: Подготовьтесь к завтрашнему дню. Завтра будете есть мясо, ибо Господь слышал, как вы плачете, и слышал, как вы говорите: "Где нам взять мяса! Нам было лучше в Египте!" И вот теперь Господь даст вам мясо, и вы будете есть его!
Не один день будете їсти, і не два, ні п’ять днів, ні десять днів, ні двадцять днів.
Вы будете есть это мясо не один, не два, не пять, не десять и даже не двадцать дней!
Упродовж місяця будете їсти, поки не вийде з ваших ніздрів і не стане остогидлим для вас, бо ви не послухалися Господа, Який є між вами, а плакали перед Ним, кажучи: Навіщо нам було виходити з Єгипту?
Будете есть это мясо целый месяц, будете есть его, пока оно вам не опротивеет! И будет это вам за то, что вы роптали на Господа! Господь обитает среди вас и знает ваши нужды, вы же плакали и роптали на Него, говоря: "И зачем только мы ушли из Египта?!""
А Мойсей відказав: Того народу, між яким є і я, — шістсот тисяч піших! А Ти сказав: Дам їм м’яса, і їстимуть упродовж місяця!
Моисей ответил: "Господи, здесь идёт 600000 человек, а Ты говоришь: "Я дам им столько мяса, что им хватит его на целый месяц!"
Хіба що вони поріжуть овець і волів, щоб їм вистачило? Чи вся морська риба буде зібрана для них, щоби було їм достатньо?
Даже если бы мы закололи всех наших овец и крупный скот, то еды всё равно бы не хватило такому количеству народа на целый месяц! И даже если бы мы поймали всю рыбу в море, её всё равно бы на всех не хватило!"
Та Господь сказав Мойсеєві: Хіба Господня рука не спроможна на це? Зараз же побачиш, чи захопить зненацька тебе Моє слово, чи ні!
Господь ответил Моисею: "Разве силе Господней есть предел? Увидишь, Я сделаю всё, как сказал!"
Мойсей вийшов і переказав народові Господні слова, і зібрав сімдесятьох чоловіків зі старійшин народу, і поставив їх довкола намету.
Моисей пошёл, поговорил с народом, рассказал им, что сказал Господь, потом собрал семьдесят старейшин и велел им встать вокруг шатра собрания.
А Господь зійшов у хмарі, і заговорив до нього. І взяв від Духа, що на ньому, і поклав на сімдесятьох чоловіків-старійшин. Як тільки спочив на них Дух, то вони деякий час пророкували, та згодом перестали.
И тогда Господь сошёл в облаке и стал говорить с Моисеем. На Моисее был Дух, и Господь дал часть этого Духа семидесяти старейшинам, и как только Дух сошёл на них, они стали пророчествовать, но это случилось с ними только один раз.
Та в таборі залишилося двоє чоловіків; ім’я одного — Елдад, ім’я другого — Модад; і на них спочив Дух, а вони були з тих, які були записані, та не пішли до намету, тож вони пророкували в таборі.
Двое старейшин, Елдад и Модад, не пошли к шатру, а остались в стане, хотя их имена и были в списке. Но Дух сошёл и на них, и они тоже стали пророчествовать в стане.
І прибіг юнак, і сповістив Мойсеєві, сказавши: Елдад і Модад пророкують у таборі!
К Моисею прибежал юноша и сказал: "Елдад и Модад пророчествуют в стане".
У відповідь Ісус, син Навина, — вибраний, який допомагав Мойсеєві, — сказав: Володарю Мойсею, заборони їм!
Иисус, сын Навина, с молодых лет помогавший Моисею, сказал ему: "Господин мой, Моисей! Запрети им!"
Та Мойсей йому відповів: Хіба не ревнуєш ти через мене? Хай же стане весь Господній народ пророками, коли Господь дасть йому Свого Духа!
Но Моисей ответил: "Ты боишься, что народ подумает, что я им больше не вождь? Я бы хотел, чтобы весь народ Господний мог пророчествовать, чтобы Господь всем им дал Свой Дух!"
І Мойсей пішов до табору з ізраїльськими старійшинами.
И возвратился Моисей в стан вместе с израильскими старейшинами.
А від Господа вийшов вітер і навів перепелів з моря, і кинув на табір та довкола табору — на день ходи звідси і на день ходи звідти — на якихось два лікті від землі.
Господь послал сильный ветер с моря, и он принёс в те края перепелов и разбросал их около стана. Перепелов было столько, что вся земля была покрыта ими; они покрывали её метровым слоем, перепела были повсюду, на день пути в любую сторону.
І встав увесь народ і весь день, усю ніч і весь наступний день збирав перепелів; хто мало назбирав — якихось десять мірок. І всі в’ялили їх собі на сушилках довкола табору.
Люди бросились собирать перепелов, собирали весь день, всю ночь и весь следующий день, и даже тот, кто собрал мало, набрал шестьдесят корзин. Они разложили мясо перепелов по всему стану
Ще м’ясо було на їхніх зубах, не бувши пожованим, як Господь запалав гнівом на народ, і уразив Господь народ великою пошестю.
и стали его есть. Но Господь был сильно разгневан и сделал так, что, когда мясо ещё было у людей во рту и не было ещё съедено, их поражала страшная болезнь.
І названо те місце Гробницями жадоби, бо там поховали ненаситних людей.
И назвал народ это место Киброт-Гаттаава, ибо там похоронили тех, у кого была прихоть есть мясо.