Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
І піднялася вся громада, і здійняла голосіння; народ плакав усю ту ніч.
            В ту ночь народ поднял крик и громко плакал.
            Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона. Уся громада казала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетській землі чи в цій пустелі! О, якби ми повмирали!
            Израильтяне роптали на Моисея и Аарона. Люди говорили им: 
— О если бы мы умерли в Египте! Или здесь, в пустыне!
            — О если бы мы умерли в Египте! Или здесь, в пустыне!
І навіщо нас Господь вводить у цю землю: щоб нам полягти в битві? Наші жінки й діти стануть здобиччю. Тому, хіба тепер не краще нам повернутися в Єгипет?
            Зачем Господь ведет нас в эту землю? Мы падем в ней от меча, а наши жены и дети попадут в плен. Не лучше ли нам вернуться в Египет?
            І вони говорили один одному: Поставмо собі проводиря та повертаймося в Єгипет!
            Они говорили друг другу: 
— Нам нужно выбрать вождя и вернуться в Египет.
            — Нам нужно выбрать вождя и вернуться в Египет.
Тоді Мойсей з Аароном упали на обличчя перед усією громадою ізраїльських синів,
            Тогда Моисей и Аарон пали ниц перед собравшимся обществом израильтян.
            а Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, — з тих, хто оглядав землю, — роздерли на собі одяг,
            Иисус, сын Навин, и Халев, сын Иефонниин, которые были среди тех, кто разведывал землю, разорвали на себе одежду
            і говорили до всієї громади ізраїльських синів, кажучи: Земля, що її ми оглянули, є дуже-дуже добра.
            и сказали собранию израильтян: 
— Земля, через которую мы прошли и которую разведали, необыкновенно хороша.
            — Земля, через которую мы прошли и которую разведали, необыкновенно хороша.
Якщо Господь вибирає нас, то і введе нас у цю землю й дасть її нам, — землю, що тече молоком і медом.
            Если Господь благосклонен к нам, Он поведет нас в эту землю, где течет молоко и мед, и отдаст ее нам.
            Але не будьте відступниками від Господа! Тож ви не лякайтеся народу тієї землі, бо він для нас — пожива. Адже сприятливий час відійшов від них, а серед нас — Господь! Не бійтеся їх!
            Не восставайте против Господа. Не бойтесь жителей той земли, потому что мы легко одолеем их. Они лишились защиты, а с нами Господь. Не бойтесь их.
            Однак уся громада сказала: Закидати їх камінням! Та Господня слава з’явилася в хмарі над наметом свідчення — усім ізраїльським синам.
            Но народ говорил о том, чтобы побить их камнями. Тогда слава Господа явилась израильтянам у шатра собрания.
            І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ підбурюватиме Мене? Доки не віритимуть Мені посеред усіх ознак, котрі Я вчинив серед них?
            Господь сказал Моисею: 
— До каких пор этот народ будет презирать Меня? До каких пор они будут отказываться поверить в Меня, несмотря на все знамения, которые Я совершил среди них?
            — До каких пор этот народ будет презирать Меня? До каких пор они будут отказываться поверить в Меня, несмотря на все знамения, которые Я совершил среди них?
Уражу їх смертю і знищу їх! А тебе й дім твого батька зроблю великим та численним народом, — більшим, ніж цей.
            Я поражу их мором и истреблю, а от тебя произведу народ больше и сильнее их.
            Та Мойсей сказав Господу: І почує єгиптянин, що Своєю силою Ти вивів з-поміж них цей народ.
            Моисей сказал Господу: 
— Но об этом услышат египтяне, из среды которых Ты вывел Своей силой этот народ,
            — Но об этом услышат египтяне, из среды которых Ты вывел Своей силой этот народ,
Але всі, хто живе на цій землі, чули, що Ти є Господом для цього народу, якому з’являєшся віч-на-віч, Господи; і Твоя хмара стала над ними, і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі.
            и они расскажут всем обитателям этой земли. Они уже слышали, что Ты, Господи, с этим народом и что Ты, Господи, даешь видеть Себя лицом к лицу, что Твое облако стоит над ними, и что Ты идешь перед ними в облачном столбе днем и в огненном ночью.
            А вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули Твоє Ім’я, говоритимуть, кажучи:
            Если Ты истребишь весь этот народ, как одного человека, то народы, которые слышали о Тебе, скажут:
            Оскільки Господь не зміг ввести цей народ в землю, котру їм пообіцяв у клятві, то вигубив його в пустелі.
            «Господь не смог привести этот народ в землю, которую с клятвой обещал ему. Поэтому Он погубил его в пустыне».
            А тепер, хай же прославиться Твоя сила, Господи, як Ти сказав, промовляючи:
            Пусть откроется теперь сила Владыки, как Ты и говорил:
            Господь довготерпеливий, дуже милосердний і правдивий; прощає беззаконня, несправедливості й гріхи та жодним чином не вважатиме чистим [1] винного, Котрий воздає за гріхи батьків дітям до третього й четвертого поколінь.
            «Господь медлен на гнев, богат милостью и прощает грех и отступничество. Но Он не оправдывает виновных, карая детей за грехи отцов до третьего и четвертого поколения».
            Прости гріх цьому народові за великим Твоїм милосердям, як і був Ти милосердним до них від Єгипту й аж дотепер!
            По великой Своей любви прости грех этого народа, как прощал ему со времен Египта до сегодняшнего дня.
            А Господь сказав Мойсеєві: Я ще раз виявлю милосердя до них — за твоїм словом.
            Господь ответил: 
— Я простил его по твоей просьбе.
            — Я простил его по твоей просьбе.
Але живу Я, і живе Моє Ім’я, і Господня слава наповнить усю землю!
            Но, верно, как и то, что Я живу и что слава Господа наполняет всю землю,
            Тому всі люди, які бачили Мою славу й ознаки, котрі Я вчинив у Єгипті і в цій пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, —
            никто из тех, кто видел Мою славу и знамения, которые Я совершил в Египте и в пустыне, но не послушался Меня и испытывал Меня десять раз,
            таки не побачать землі, котру Я пообіцяв у клятві їхнім батькам! Але їхні діти, які є тут зі Мною, які не знають ще ні добра, ні зла, усякий недосвідчений та молодий, — цим Я дам землю! А всі, хто підбурював Мене, не побачать її!
            никто из них не увидит землю, которую Я с клятвой обещал их отцам. Никто из тех, кто презирал Меня, ее не увидит.
            Халев же, Мій раб, — оскільки в нього був інший дух і він пішов слідом за Мною, — то введу його в землю, в яку він уже ходив, і його потомство успадкує її!
            Но у Моего слуги Халева иной дух, и он повинуется Мне от всего сердца. За это Я приведу его в землю, куда он ходил, и его потомки будут ею владеть.
            Та амалик і ханаанець живуть у долині. Завтра ви поверніть і йдіть до пустелі шляхом Червоного моря.
            Раз в долинах живут амаликитяне и хананеи, поверните завтра и ступайте в пустыню к Красному морю.
            Доки бути цій злій громаді? Те, що вони нарікають на Мене, і скарги ізраїльських синів на вас Я почув.
            — Сколько еще этот грешный народ будет роптать на Меня? Я слышу все, что говорят израильтяне, когда ропщут на Меня.
            Скажи їм: Я живу! — каже Господь. Що ви сказали до Моїх вух, те дійсно і зроблю вам.
            Скажи им: «Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Господь, — что вы говорили, то Я и сделаю.
            У цій пустелі поляжуть ваші кості, — уся ваша кількість, ваші пораховані від двадцятилітніх і старші, які нарікали на Мене.
            Ваши трупы будут брошены в этой пустыне, и никто из вас двадцати лет и старше, кто был исчислен при переписи и роптал на Меня,
            Ніхто з вас не ввійде в землю, над якою Я простягнув Свою руку, поклявшись вас на ній поселити, — крім Халева, сина Єфонії, та Ісуса, сина Навина.
            не войдет в землю, которую Я, воздев руку, клялся сделать вашим домом, за исключением Халева, сына Иефонниина, и Иисуса, сына Навина.
            А дітей, про яких ви сказали, що стануть здобиччю, Я введу в землю, і вони успадкують землю, яку ви відкинули.
            Ваших детей, о которых вы говорили, что они попадут в плен, Я приведу, и они узнают землю, которую вы отвергли.
            Тож ваші сини будуть поглинатися пустелею сорок років і розплачуватимуться за вашу розпусту, доки не перетворяться в прах ваші кості в пустелі.
            Ваши дети будут там пастухами сорок лет, страдая за вашу неверность, пока последний из вас не падет мертвым в пустыне.
            За кількістю тих днів, упродовж яких ви оглядали землю, — сорок днів, — будете розплачуватися за ваші гріхи сорок років — рік за день, — і ви пізнаєте гнів Мого обурення.
            Сорок лет — по году за каждый из сорока дней, в которые вы разведывали землю, — вы будете страдать за свой грех и узнаете, что значит враждовать со Мной».
            Я, Господь, це сказав! Насправді так зроблю із цією нікчемною громадою, яка об’єдналася проти Мене! Вони будуть вигублені в цій пустелі, — тут вони загинуть!
            Это сказал Я, Господь. Я непременно сделаю так с этим грешным народом, который восстал против Меня. В этой пустыне они сгинут; они все умрут здесь.
            А ті люди, яких посилав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, нарікали на неї перед громадою та розпускали погані чутки про землю, —
            Те, кого Моисей посылал разведать землю, и кто, вернувшись, возмутил народ против него, ругая ту землю,
            померли від пошесті перед Господом ті люди, які говорили погане проти землі.
            эти люди, опорочившие землю, умерли перед Господом от мора.
            А Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглянути землю.
            Из тех, кто ходил разведать землю, в живых остались только Иисус, сын Навин, и Халев, сын Иефонниин.
            І Мойсей переказав ці слова всім ізраїльським синам, і народ дуже засмутився.
            Когда Моисей пересказал это израильтянам, они горько заплакали.
            А вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми, присутні тут, підемо до краю, про який сказав Господь, бо ми згрішили.
            Встав рано утром, они стали подниматься к вершинам нагорий. 
— Мы готовы, — говорили они. — Мы пойдем в тот край, что обещал Господь; мы согрешили.
            — Мы готовы, — говорили они. — Мы пойдем в тот край, что обещал Господь; мы согрешили.
Та Мойсей сказав: Чому ви порушуєте слово Господа? Успіху не буде у вас!
            Но Моисей сказал: 
— Почему вы нарушаете повеление Господа? Успеха вам не будет.
            — Почему вы нарушаете повеление Господа? Успеха вам не будет.
Не йдіть, бо немає з вами Господа, тож ви впадете перед вашими ворогами.
            Не ходите, потому что Господа не будет с вами. Ваши враги разобьют вас,
            Адже там перед вами — амалик і ханаанець, і поляжете від меча, бо ви відвернулися, виявивши непослух Господу, тож Господа не буде посеред вас.
            ведь там вас встретят амаликитяне и хананеи. Вы отвернулись от Господа, и Его не будет с вами; вы падете от меча.
            І все ж таки вони рішуче пішли на вершину гори. А ковчег Господнього завіту і Мойсей не рушали з табору.
            Но они дерзнули подняться к вершинам нагорий, хотя ни ковчег Господнего завета, ни Моисей не покидали лагерь.39