Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І піднялася вся громада, і здійняла голосіння; народ плакав усю ту ніч.
Тоді зчинила вся громада великий галас, і люди плакали тієї ночі.
Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона. Уся громада казала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетській землі чи в цій пустелі! О, якби ми повмирали!
І нарікали на Мойсея та на Арона всі сини Ізраїля; і вся громада мовляла до них: “Ой, бодай би ми померли в Єгипетській землі чи бодай би померли в цій пустині!
І навіщо нас Господь вводить у цю землю: щоб нам полягти в битві? Наші жінки й діти стануть здобиччю. Тому, хіба тепер не краще нам повернутися в Єгипет?
І навіщо то Господь веде нас у ту землю? Щоб полягти нам від меча та щоб жінки наші й діти зробилися здобиччю? Чи ж не ліпше нам повернутися в Єгипет?”
І вони говорили один одному: Поставмо собі проводиря та повертаймося в Єгипет!
І мовляли одне до одного: “Настановімо собі вождя та й повернемось у Єгипет.”
Тоді Мойсей з Аароном упали на обличчя перед усією громадою ізраїльських синів,
Мойсей же з Ароном упали ниць перед усією громадою синів Ізраїля.
а Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, — з тих, хто оглядав землю, — роздерли на собі одяг,
А Ісус Навин та Калев, син Ефунне, що ходили на розглядини землі, пороздирали на собі одіж
і говорили до всієї громади ізраїльських синів, кажучи: Земля, що її ми оглянули, є дуже-дуже добра.
і промовили до всієї громади синів Ізраїля: “Земля, що нею переходили ми, щоб розглянути її, — земля ота вельми добра.
Якщо Господь вибирає нас, то і введе нас у цю землю й дасть її нам, — землю, що тече молоком і медом.
Коли Господь милостив нам, то він приведе нас у ту землю і дасть її нам: то бо земля, що справді тече молоком та медом.
Але не будьте відступниками від Господа! Тож ви не лякайтеся народу тієї землі, бо він для нас — пожива. Адже сприятливий час відійшов від них, а серед нас — Господь! Не бійтеся їх!
Тільки проти Господа не бунтуйтесь і не полохайтесь людей тієї країни, бо вони для нас, мов хліб. Захисту в них немає, а Господь з нами: не лякайтесь їх.”
Однак уся громада сказала: Закидати їх камінням! Та Господня слава з’явилася в хмарі над наметом свідчення — усім ізраїльським синам.
Та вся громада заговорила, щоб побити їх камінням; аж тут об'явилася слава Господня всім синам Ізраїля у наметі зборів.
І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ підбурюватиме Мене? Доки не віритимуть Мені посеред усіх ознак, котрі Я вчинив серед них?
Промовив Господь до Мойсея: “Так доки ж люд оцей зневажатиме мене, і доки вони не довірятимуть мені, не зважатимуть і на чуда всі ті, що я явив був серед них!
Уражу їх смертю і знищу їх! А тебе й дім твого батька зроблю великим та численним народом, — більшим, ніж цей.
Вдарю на них мором і вигублю їх; і виведу з тебе народ більший та сильніший, ніж вони.”
Та Мойсей сказав Господу: І почує єгиптянин, що Своєю силою Ти вивів з-поміж них цей народ.
І сказав Мойсей до Господа: “Почують єгиптяни, з-поміж котрих випровадив ти з великою потугою твоєю оцей люд, і що скажуть?
Але всі, хто живе на цій землі, чули, що Ти є Господом для цього народу, якому з’являєшся віч-на-віч, Господи; і Твоя хмара стала над ними, і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі.
Та й мешканці цієї країни теж чули, що ти, Господи, посеред людей твоїх, що тебе, Господи, вони віч-на-віч бачать та й що хмара твоя стоїть над ними, і у стовпі хмарному ти йдеш поперед них за дня, а полум'яним стовпом уночі.
А вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули Твоє Ім’я, говоритимуть, кажучи:
Тож як уб'єш ти люд оцей, як одного чоловіка, то народи, до яких дійшла чутка про тебе, скажуть:
Оскільки Господь не зміг ввести цей народ в землю, котру їм пообіцяв у клятві, то вигубив його в пустелі.
Тому винищив Господь цих людей у пустині, що не здолав їх у ту впровадити землю, про яку їм клявся був.
А тепер, хай же прославиться Твоя сила, Господи, як Ти сказав, промовляючи:
Нехай же возвеличиться сила Господа мого, як то ти обітував.
Господь довготерпеливий, дуже милосердний і правдивий; прощає беззаконня, несправедливості й гріхи та жодним чином не вважатиме чистим [1] винного, Котрий воздає за гріхи батьків дітям до третього й четвертого поколінь.
Господь повільний до гніву й багатий милосердям, прощає гріх і переступ, хоч і не залишає нічого безкарно, а карає гріх батьків на дітях до третього й четвертого покоління.
Прости гріх цьому народові за великим Твоїм милосердям, як і був Ти милосердним до них від Єгипту й аж дотепер!
Прости ж гріх люду цього з великого милосердя твого, так, як зносив єси люд цей від Єгипту аж досі!”
А Господь сказав Мойсеєві: Я ще раз виявлю милосердя до них — за твоїм словом.
І сказав Господь: “Прощаю на твоє слово.
Але живу Я, і живе Моє Ім’я, і Господня слава наповнить усю землю!
Але так, як я живий і як слави Господньої повна вся земля,
Тому всі люди, які бачили Мою славу й ознаки, котрі Я вчинив у Єгипті і в цій пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, —
усі ті люди, які бачили мою славу й мої чудеса, що я сотворив в Єгипті й у пустині, і таки спокушали мене, ось уже вдесяте не слухали мій голос, —
таки не побачать землі, котру Я пообіцяв у клятві їхнім батькам! Але їхні діти, які є тут зі Мною, які не знають ще ні добра, ні зла, усякий недосвідчений та молодий, — цим Я дам землю! А всі, хто підбурював Мене, не побачать її!
ті люди не побачать землі, що про неї клявсь я їхнім батькам; усі ті, що зневажали мене, не побачать її.
Халев же, Мій раб, — оскільки в нього був інший дух і він пішов слідом за Мною, — то введу його в землю, в яку він уже ходив, і його потомство успадкує її!
Слугу ж мого Калева, за те, що був іншого духу та вірно слідував за мною, введу я в землю, до якої він уже ходив, і нащадки його володітимуть нею.
Та амалик і ханаанець живуть у долині. Завтра ви поверніть і йдіть до пустелі шляхом Червоного моря.
Нехай Амалек та Ханаан живуть собі в долині, а ви взавтра оберніться і рушайте геть у пустиню в напрямі до Червоного моря.”
Доки бути цій злій громаді? Те, що вони нарікають на Мене, і скарги ізраїльських синів на вас Я почув.
“І доки ця ледача юрба нарікатиме на мене? Чув я нарікання синів Ізраїля, що ним докоряють мені.
Скажи їм: Я живу! — каже Господь. Що ви сказали до Моїх вух, те дійсно і зроблю вам.
Тож скажи їм: Як живу я — слово Господнє, — зроблю з вами так, як ви наговорили в мої вуха.
У цій пустелі поляжуть ваші кості, — уся ваша кількість, ваші пораховані від двадцятилітніх і старші, які нарікали на Мене.
У пустелі цій поляжуть ваші трупи, усі ви, що були перелічені, усім вашим числом, від двадцятьох років і старше, ви, що нарікали на мене. —
Ніхто з вас не ввійде в землю, над якою Я простягнув Свою руку, поклявшись вас на ній поселити, — крім Халева, сина Єфонії, та Ісуса, сина Навина.
Ніхто з вас не ввійде в землю, в якій я, піднісши вгору мою руку, (поклявся) вас оселити, — крім Калева, сина Єфунне та Ісуса Навина.
А дітей, про яких ви сказали, що стануть здобиччю, Я введу в землю, і вони успадкують землю, яку ви відкинули.
Дітей же ваших, що про них ви казали, мовляв, вони здобиччю стануть, — їх я введу туди, і вони спізнають землю, якою ви нехтували.
Тож ваші сини будуть поглинатися пустелею сорок років і розплачуватимуться за вашу розпусту, доки не перетворяться в прах ваші кості в пустелі.
Діти ваші блукатимуть сорок років пустелею, щоб спокутувати ваші беззаконня, поки не зогниють ваші трупи в пустині.
За кількістю тих днів, упродовж яких ви оглядали землю, — сорок днів, — будете розплачуватися за ваші гріхи сорок років — рік за день, — і ви пізнаєте гнів Мого обурення.
За числом сорока днів, що ви розвідували землю, рахуючи один рік за один день, понесете ви кару за гріхи ваші сорок років, щоб зрозуміли, що то значить, як я вас покину.
Я, Господь, це сказав! Насправді так зроблю із цією нікчемною громадою, яка об’єдналася проти Мене! Вони будуть вигублені в цій пустелі, — тут вони загинуть!
Сам я, Господь, сказав, що так зроблю з ледачою юрбою цією, яка повстала проти мене; в оцій пустині вони загинуть, тут і помруть.”
А ті люди, яких посилав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, нарікали на неї перед громадою та розпускали погані чутки про землю, —
І ті чоловіки, що їх Мойсей посилав на розвідини землі й що, повернувшися, пустили погану поголоску про ту землю і довели всю громаду до нарікання на Мойсея,
померли від пошесті перед Господом ті люди, які говорили погане проти землі.
чоловіки оті, що розпустили лихі вісті про землю, померли на місці перед Господом.
А Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглянути землю.
Тільки Ісус Навин та Калев, син Єфунне, зосталися живими з тих чоловіків, що ходили на розвідини землі.
І Мойсей переказав ці слова всім ізраїльським синам, і народ дуже засмутився.
І коли промовив Мойсей ті слова до синів Ізраїля, засумували люди вельми.
А вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми, присутні тут, підемо до краю, про який сказав Господь, бо ми згрішили.
А другого дня, вставши вранці, щоб зійти на верх гори, казали: “Ось ми тут, готові вийти на те місце, про яке казав Господь, бо ми згрішили.”
Та Мойсей сказав: Чому ви порушуєте слово Господа? Успіху не буде у вас!
І каже Мойсей: “Чому ви переступаєте Господній наказ? Не пощастить вам.
Не йдіть, бо немає з вами Господа, тож ви впадете перед вашими ворогами.
Не здіймайтеся, бо нема між вами Господа, — бо інакше поб'ють вас вороги ваші.
Адже там перед вами — амалик і ханаанець, і поляжете від меча, бо ви відвернулися, виявивши непослух Господу, тож Господа не буде посеред вас.
Там амалекитяни та ханааняни проти вас, поляжете від їхнього меча, бо ви відвернулися від Господа, і Господь не буде з вами.”
І все ж таки вони рішуче пішли на вершину гори. А ковчег Господнього завіту і Мойсей не рушали з табору.
Та вони таки вперлися вийти на верх гори, хоч ковчег союзу та Мойсей не рушили з-посеред табору.