Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
І піднялася вся громада, і здійняла голосіння; народ плакав усю ту ніч.
В ту ночь поднялся среди народа в стане крик.
Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона. Уся громада казала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетській землі чи в цій пустелі! О, якби ми повмирали!
Народ роптал против Моисея и Аарона: "Лучше нам было умереть в Египте или в пустыне!
І навіщо нас Господь вводить у цю землю: щоб нам полягти в битві? Наші жінки й діти стануть здобиччю. Тому, хіба тепер не краще нам повернутися в Єгипет?
Неужели Господь привёл нас в эту новую страну, чтобы нас убили на войне? Враг убьёт нас, заберёт наших жён и детей. Лучше бы нам возвратиться обратно в Египет!"
І вони говорили один одному: Поставмо собі проводиря та повертаймося в Єгипет!
И сказали друг другу люди: "Выберем себе другого предводителя и возвратимся в Египет!"
Тоді Мойсей з Аароном упали на обличчя перед усією громадою ізраїльських синів,
Моисей и Аарон пали ниц перед собравшимся там народом.
а Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, — з тих, хто оглядав землю, — роздерли на собі одяг,
Иисус, сын Навина, и Халев, сын Иефонии, двое из обследовавших землю, очень огорчились
і говорили до всієї громади ізраїльських синів, кажучи: Земля, що її ми оглянули, є дуже-дуже добра.
и сказали всему собравшемуся там народу: "Земля, которую мы видели, очень, очень хороша,
Якщо Господь вибирає нас, то і введе нас у цю землю й дасть її нам, — землю, що тече молоком і медом.
в ней всего в изобилии. Если мы угодны Господу, то Он приведёт нас в эту землю и даст её нам.
Але не будьте відступниками від Господа! Тож ви не лякайтеся народу тієї землі, бо він для нас — пожива. Адже сприятливий час відійшов від них, а серед нас — Господь! Не бійтеся їх!
Так не восставайте же против Господа. Не бойтесь народа той земли, мы можем одолеть их, у них нет никакой защиты, никакого спасения, а с нами Господь. Не бойтесь их!"
Однак уся громада сказала: Закидати їх камінням! Та Господня слава з’явилася в хмарі над наметом свідчення — усім ізраїльським синам.
Весь народ стал говорить, что Иисуса и Халева нужно забить камнями. Но Слава Господняя появилась над шатром собрания, где все могли видеть её.
І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ підбурюватиме Мене? Доки не віритимуть Мені посеред усіх ознак, котрі Я вчинив серед них?
Господь заговорил с Моисеем, сказав: "До каких пор этот народ будет восставать против Меня? Они показывают, что не верят Мне, не верят в Мою силу. Они отказываются верить Мне, даже после того, как Я им явил множество великих знамений! Я совершил среди них множество великих деяний.
Уражу їх смертю і знищу їх! А тебе й дім твого батька зроблю великим та численним народом, — більшим, ніж цей.
Я поражу их всех страшным мором, уничтожу их и произведу от тебя другой народ, и твой народ будет многочисленнее и сильнее этого народа".
Та Мойсей сказав Господу: І почує єгиптянин, що Своєю силою Ти вивів з-поміж них цей народ.
Тогда Моисей сказал Господу: "Египтяне услышат об этом. Они знают, что Ты вывел Свой народ из Египта Своей великой силой,
Але всі, хто живе на цій землі, чули, що Ти є Господом для цього народу, якому з’являєшся віч-на-віч, Господи; і Твоя хмара стала над ними, і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі.
и расскажут об этом ханаанскому народу, который слышал, что Ты, Господь, находишься со Своим народом, и что народ видел Тебя. Тот народ знает о священном облаке, которое ведёт за собой Твой народ днём, а ночью становится огненным, чтобы вести за собой Твой народ.
А вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули Твоє Ім’я, говоритимуть, кажучи:
Поэтому не губи этот народ, ибо, если погубишь его, все народы, слышавшие о Твоём могуществе, скажут:
Оскільки Господь не зміг ввести цей народ в землю, котру їм пообіцяв у клятві, то вигубив його в пустелі.
"Господь не сумел вывести этот народ в ту землю, которую обещал им, и потому погубил их в пустыне".
А тепер, хай же прославиться Твоя сила, Господи, як Ти сказав, промовляючи:
Так покажи же теперь Свою силу, Господи! Покажи её, как обещал!
Господь довготерпеливий, дуже милосердний і правдивий; прощає беззаконня, несправедливості й гріхи та жодним чином не вважатиме чистим [1] винного, Котрий воздає за гріхи батьків дітям до третього й четвертого поколінь.
Ты сказал: "Господь не тороплив на гнев, Господь исполнен великой любви, Господь прощает тех, кто виновен и нарушил закон, но также и наказывает виновных. Господь наказывает тех людей, а также их детей, и внуков, и даже правнуков их наказывает за эти провинности".
Прости гріх цьому народові за великим Твоїм милосердям, як і був Ти милосердним до них від Єгипту й аж дотепер!
Так покажи же Твою великую любовь этому народу. Прости им прегрешения их, прости, как прощал их с тех пор, как они ушли из Египта, и по сей день".
А Господь сказав Мойсеєві: Я ще раз виявлю милосердя до них — за твоїм словом.
И ответил Господь: "Хорошо, Я прощу народ, раз ты просишь.
Але живу Я, і живе Моє Ім’я, і Господня слава наповнить усю землю!
Но, истинно говорю, как верно то, что Я жив и силой Моей полнится земля, так верно и Моё обещание тебе:
Тому всі люди, які бачили Мою славу й ознаки, котрі Я вчинив у Єгипті і в цій пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, —
ни один человек из тех, кого Я вывел из Египта, никогда не увидит земли Ханаанской! Те люди видели Мою славу и великие знамения, явленные Мною в Египте, видели и великие деяния, свершённые Мною в пустыне. Но они уже десять раз ослушивались Меня и испытывали Моё терпение.
таки не побачать землі, котру Я пообіцяв у клятві їхнім батькам! Але їхні діти, які є тут зі Мною, які не знають ще ні добра, ні зла, усякий недосвідчений та молодий, — цим Я дам землю! А всі, хто підбурював Мене, не побачать її!
Я дал обещание их предкам, обещал, что дам им эту землю. Но никто из восставших против Меня никогда не вступит на эту землю!
Халев же, Мій раб, — оскільки в нього був інший дух і він пішов слідом за Мною, — то введу його в землю, в яку він уже ходив, і його потомство успадкує її!
Только слуга Мой Халев отличается от них и повинуется Мне безоговорочно, за это Я приведу его в ту землю, которую он уже видел, и его народ получит её!
Та амалик і ханаанець живуть у долині. Завтра ви поверніть і йдіть до пустелі шляхом Червоного моря.
Амаликитяне и хананеи живут в долине; завтра покиньте эти края и возвращайтесь обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю".
Доки бути цій злій громаді? Те, що вони нарікають на Мене, і скарги ізраїльських синів на вас Я почув.
"Долго ли ещё этот злой народ будет роптать на Меня? Я слышал их жалобы и ропот.
Скажи їм: Я живу! — каже Господь. Що ви сказали до Моїх вух, те дійсно і зроблю вам.
Так скажи им: "Господь говорит, что наверняка сделает с вами всё то, на что вы жалуетесь. Вот что случится с вами.
У цій пустелі поляжуть ваші кості, — уся ваша кількість, ваші пораховані від двадцятилітніх і старші, які нарікали на Мене.
Вы погибнете в этой пустыне, всякий, кому двадцать лет или больше и кто был пересчитан в числе Моего народа, умрёт. Вы роптали против Меня, Господа,
Ніхто з вас не ввійде в землю, над якою Я простягнув Свою руку, поклявшись вас на ній поселити, — крім Халева, сина Єфонії, та Ісуса, сина Навина.
и потому ни один из вас никогда не войдёт в землю, которую Я обещал вам, и не будет жить на ней. Только Халев, сын Иефоннии, и Иисус, сын Навина, войдут в эту землю.
А дітей, про яких ви сказали, що стануть здобиччю, Я введу в землю, і вони успадкують землю, яку ви відкинули.
Вы испугались и стали жаловаться, что ваши враги в этой новой земле отнимут у вас ваших детей. Я же говорю вам, что приведу этих детей в эту землю, и они будут иметь всё то, что вы отказались принять.
Тож ваші сини будуть поглинатися пустелею сорок років і розплачуватимуться за вашу розпусту, доки не перетворяться в прах ваші кості в пустелі.
Ваши дети сорок лет будут пастухами в этой пустыне и будут страдать из-за того, что вы не были Мне верны. Они должны будут страдать до тех пор, пока вы все не ляжете мёртвыми в этой пустыне.
За кількістю тих днів, упродовж яких ви оглядали землю, — сорок днів, — будете розплачуватися за ваші гріхи сорок років — рік за день, — і ви пізнаєте гнів Мого обурення.
Сорок лет вы будете страдать за грехи ваши, по одному году за каждый из сорока дней, в которые вы обследовали эту землю. И тогда вы узнаете, что значит, если Я против вас".
Я, Господь, це сказав! Насправді так зроблю із цією нікчемною громадою, яка об’єдналася проти Мене! Вони будуть вигублені в цій пустелі, — тут вони загинуть!
Я, Господь, говорю и обещаю, что так и сделаю со всем этим нечестивым народом. Эти люди восстали против Меня, и потому все умрут в этой пустыне".
А ті люди, яких посилав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, нарікали на неї перед громадою та розпускали погані чутки про землю, —
Те, кого Моисей послал обследовать новую землю, возвратившись обратно, стали поднимать ропот среди всего израильского народа. Это они сказали, что народ недостаточно силён, чтобы вступить на ту землю.
померли від пошесті перед Господом ті люди, які говорили погане проти землі.
Люди эти были повинны в том, что среди народа поднялось волнение, и потому Господь навёл на них болезнь, от которой они умерли.
А Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглянути землю.
Но Господь спас двоих из тех, кто был послан обследовать землю: Иисуса, сына Навина, и Халева, сына Иефоннии, и они не заболели болезнью, от которой умерли остальные десять человек.
І Мойсей переказав ці слова всім ізраїльським синам, і народ дуже засмутився.
Моисей рассказал всё это израильскому народу, и народ был очень огорчён.
А вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми, присутні тут, підемо до краю, про який сказав Господь, бо ми згрішили.
И вот рано утром на следующий день люди стали подниматься в горы, говоря: "Мы согрешили и раскаиваемся, что не доверились Богу. Мы пойдём на то место, которое Господь обещал нам".
Та Мойсей сказав: Чому ви порушуєте слово Господа? Успіху не буде у вас!
Но Моисей сказал: "Почему вы не слушаете повеления Господнего? Всё это будет безуспешно.
Не йдіть, бо немає з вами Господа, тож ви впадете перед вашими ворогами.
Не ходите в ту землю. Господь не с вами, и враги легко одолеют вас.
Адже там перед вами — амалик і ханаанець, і поляжете від меча, бо ви відвернулися, виявивши непослух Господу, тож Господа не буде посеред вас.
Амаликитяне и хананеи будут там сражаться с вами. Вы отвернулись от Господа, и потому Он не будет с вами во время битвы, и вы все будете убиты в сражении".
І все ж таки вони рішуче пішли на вершину гори. А ковчег Господнього завіту і Мойсей не рушали з табору.
Но народ не поверил Моисею и люди стали подниматься в горы, Моисей же и ковчег соглашения Господнего остались в стане.