Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
Коре, син Ісаара, сина Каата, сина Левія, і Датан та Авірон, сини Еліява, і Аун, син Фалета, Рувимового сина, змовилися
Korah’s Rebellion
One day Korah son of Izhar, a descendant of Kohath son of Levi, conspired with Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and On son of Peleth, from the tribe of Reuben.
One day Korah son of Izhar, a descendant of Kohath son of Levi, conspired with Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and On son of Peleth, from the tribe of Reuben.
і виступили проти Мойсея. А з ними ще двісті п’ятдесят чоловіків, ізраїльських синів, старійшин громади, вибраних радників та знатних мужів.
They incited a rebellion against Moses, along with 250 other leaders of the community, all prominent members of the assembly.
Вони об’єдналися проти Мойсея та Аарона і сказали: Досить з вас! Уся громада — усі святі, і Господь посеред них! То чому ви підноситеся над Господньою громадою?
They united against Moses and Aaron and said, “You have gone too far! The whole community of Israel has been set apart by the LORD, and he is with all of us. What right do you have to act as though you are greater than the rest of the LORD’s people?”
Почувши це, Мойсей упав на обличчя
When Moses heard what they were saying, he fell face down on the ground.
і промовив до Коре та до всієї його громади, говорячи: Бог дослідив і пізнав тих, хто є Його, і хто — святі, і наблизив до Себе. Котрих Собі вибрав, тих Він наблизив до Себе!
Зробіть ось що: самі візьміть собі кадильниці — Коре та вся його громада —
Korah, you and all your followers must prepare your incense burners.
і вранці перед Господом покладіть у них вогню, і підкладіть у них ладану. І буде так, — чоловік, якого вибере Господь, він — святий. Цього хай буде достатньо для вас, сини Левія!
Light fires in them tomorrow, and burn incense before the LORD. Then we will see whom the LORD chooses as his holy one. You Levites are the ones who have gone too far!”
І сказав Мойсей Коре: Вислухайте мене, сини Левія.
Then Moses spoke again to Korah: “Now listen, you Levites!
Хіба не досить для вас, що Бог Ізраїля відділив вас від ізраїльської громади і наблизив вас до Себе, щоб ви звершували служіння в Господньому наметі й стояли перед громадою, щоб служити їм?
Does it seem insignificant to you that the God of Israel has chosen you from among all the community of Israel to be near him so you can serve in the LORD’s Tabernacle and stand before the people to minister to them?
Тож Він наблизив тебе і всіх твоїх братів, синів Левія, з тобою, а ви ще домагаєтеся бути священиками?
Korah, he has already given this special ministry to you and your fellow Levites. Are you now demanding the priesthood as well?
Тому ти і вся твоя громада зібралися проти Бога! А хто такий є Аарон, що ви нарікаєте на нього?
The LORD is the one you and your followers are really revolting against! For who is Aaron that you are complaining about him?”
І Мойсей послав покликати Датана та Авірона, синів Еліява. Та вони сказали: Ми не прийдемо!
Then Moses summoned Dathan and Abiram, the sons of Eliab, but they replied, “We refuse to come before you!
Хіба не достатньо того, що ти вивів нас із землі, яка тече молоком та медом, щоб умертвити нас у пустелі та щоб панувати над нами, як володар?
Isn’t it enough that you brought us out of Egypt, a land flowing with milk and honey, to kill us here in this wilderness, and that you now treat us like your subjects?
Хіба ж ти привів нас у землю, що тече молоком та медом, чи дав нам у спадок поля і виноградники? Невже ти виколов очі цим людям? Ми не підемо!
Мойсей дуже сильно обурився і звернувся до Господа: Не приймай їхньої жертви! У жодного з них я не взяв того, що зажадав, і не вчинив нікому з них зла!
Then Moses became very angry and said to the LORD, “Do not accept their grain offerings! I have not taken so much as a donkey from them, and I have never hurt a single one of them.”
А Коре Мойсей сказав: Освяти свою громаду, і завтра будьте готові перед Господом — ти, вони і Аарон!
And Moses said to Korah, “You and all your followers must come here tomorrow and present yourselves before the LORD. Aaron will also be here.
І кожен нехай візьме свою кадильницю; ви покладете в них ладану і принесете перед Господа — кожен свою кадильницю, — двісті п’ятдесят кадильниць, і ти, і Аарон, — кожен свою кадильницю.
You and each of your 250 followers must prepare an incense burner and put incense on it, so you can all present them before the LORD. Aaron will also bring his incense burner.”
І кожний з них узяв свою кадильницю, вони поклали в них вогню і насипали на нього ладану. А Мойсей та Аарон стали біля входу в намет свідчення.
Коре ж напроти них, біля входу в намет свідчення, зібрав усю свою громаду. І Господня слава з’явилася всій громаді.
Meanwhile, Korah had stirred up the entire community against Moses and Aaron, and they all gathered at the Tabernacle entrance. Then the glorious presence of the LORD appeared to the whole community,
Відділіться від цієї громади, Я вигублю їх раз і назавжди.
“Get away from all these people so that I may instantly destroy them!”
А вони попадали на свої обличчя, і сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Якщо згрішила одна людина, чи зіллється на всю громаду Господній гнів?
But Moses and Aaron fell face down on the ground. “O God,” they pleaded, “you are the God who gives breath to all creatures. Must you be angry with all the people when only one man sins?”
Звернися до громади, говорячи їй: Відступіть довкола від громади Коре!
“Then tell all the people to get away from the tents of Korah, Dathan, and Abiram.”
Тож Мойсей устав і пішов до Датана та Авірона; разом з ним пішли всі ізраїльські старійшини.
So Moses got up and rushed over to the tents of Dathan and Abiram, followed by the elders of Israel.
І він промовив до громади, кажучи: Відійдіть від наметів цих непоступливих людей і не доторкайтеся до всього, що їхнє, щоб ви не загинули за всі їхні гріхи!
“Quick!” he told the people. “Get away from the tents of these wicked men, and don’t touch anything that belongs to them. If you do, you will be destroyed for their sins.”
І вони відступили від намету Коре довкола. А Датан і Авірон вийшли, і стали біля входів у свої намети, — і їхні дружини, і їхні діти, і їхні домашні.
So all the people stood back from the tents of Korah, Dathan, and Abiram. Then Dathan and Abiram came out and stood at the entrances of their tents, together with their wives and children and little ones.
А Мойсей сказав: З того дізнаєтеся, що Господь послав мене робити всі ці справи, що я не від себе самого дію:
And Moses said, “This is how you will know that the LORD has sent me to do all these things that I have done — for I have not done them on my own.
якщо вони помруть такою смертю, як у всіх людей, — коли відійдуть так само, як відходять усі люди, — тоді Господь не посилав мене.
If these men die a natural death, or if nothing unusual happens, then the LORD has not sent me.
Але якщо Господь засвідчить ознакою, і земля, розкривши свої вуста, поглине їх та їхнє майно, і їхні намети, і все, що їм належить, і вони живими зійдуть до аду, тоді пізнаєте, що ці люди викликали гнів Господа.
Коли він перестав говорити всі ці слова, то під ними розступилася земля.
He had hardly finished speaking the words when the ground suddenly split open beneath them.
І земля розкрилася і поглинула їх та їхнє майно й усіх людей, які були з Коре, і їхню худобу.
The earth opened its mouth and swallowed the men, along with their households and all their followers who were standing with them, and everything they owned.
І вони та все те, що їхнє, зійшли живими до аду, і покрила їх земля, і вони пропали з-посеред громади.
So they went down alive into the grave, along with all their belongings. The earth closed over them, and they all vanished from among the people of Israel.
А весь Ізраїль, ті, що довкола, втікали від їхнього голосу, бо говорили: Щоб часом і нас не поглинула земля!
All the people around them fled when they heard their screams. “The earth will swallow us, too!” they cried.