Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
А Валаам сказав Валакові: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
І каже Білеам до Балака: Постав менї ту сїм жертівників, і наготов менї семеро бичків і семеро баранів.
Тож Валак зробив так, як сказав йому Валаам: приніс по бичкові й баранові на кожному жертовнику.
І вчинив Балак те, що сказав Білеам. І жертвували Балак і Білеам бичка й барана на кожному жертівнику.
І сказав Валаам Валакові: Стій біля своєї жертви, а я піду, — можливо для зустрічі мені з’явиться Бог, — і слово, яке мені виявить, я звіщу тобі. Тож Валак став біля своєї жерти, а Валаам пішов запитати Бога, пішов прямо.
І каже Білеам до Балака: Стань коло всепалення твого, а я пійду: може стріне Господь мене, і що покаже він менї, те перекажу тобі. І пійшов на безлїсний верх гори.
І з’явився Бог Валаамові; і сказав Йому Валаам: Сім жертовників приготував я і поклав по бичкові й баранові на кожному жертовнику.
І стрів Бог Білеама, і він каже до його: Сїм жертівників поставив я, і принїс бичка й барана на кожному жертівнику.
І Бог вклав слово в уста Валаама, і промовив: Повернувшись до Валака, так йому скажеш!
І вложив Господь слово в уста Білеамові і промовив: Вернись до Балака і говори так:
Тож він повернувся до нього, а той стояв біля своїх всепалень, і всі князі Моава були з ним.
І вернувсь він до його; і се стояв він коло всепалення свого, сам він і всї князї Моаба.
На ньому був Божий Дух, і, скориставшись своєю притчею, Валаам сказав: З Месопотамії послав за мною Валак, моавський цар, з гір сходу: Прийди і прокляни мені Якова, — прийди і наведи мені прокляття на Ізраїля!
І почав він річ свою і промовив: Закликав мене з Арану Балак у гостину, з гір восточнїх царь Моабський у свою країну: Прийди, будеш ту Якова клясти-проклинати; прийди, будеш в Ізраїля долю відіймати.
Як же я прокляну того, кого Господь не проклинає? Або як накликатиму прокляття на того, на кого Бог не накликає прокляття?
Як я, царю, того зважусь клясти-проклинати, кого Бог сподобив ласки, Господь благодати?
Адже з вершин гір побачу його, і з узгір’їв спостерігатиму за ним. Ось народ поселиться окремо, і між народами не буде числитися.
Я на його з гір високих пильно позираю, із верхів очима всюди його проводжаю. Се той люд, що від народів окрім пробуває, між народами нїкого рідного не має.
Хто полічив нащадків Якова і хто перерахує громади Ізраїля? Нехай моя душа помре серед праведних душ, і нехай мої нащадки будуть, як їхні нащадки!
Хто Якова та злїчив би пісок під ногами? Мирияди Ізраїля хто порахував би? Коли б менї так праведно, як і їм вмирати, я не знаю, чого в світї кращого й бажати.
Тоді Валак сказав Валаамові: Що ти мені наробив? Я тебе покликав, щоб проклясти моїх ворогів, а ти, ось, навіть їх поблагословив [1]!
І каже Балак Білеамові: Що ти вчинив ізо мною? Проклясти вороги мої взяв я тебе, і се ти навіть благословляєш їх!
А Валаам відповів Валакові: Хіба я не повинен говорити тільки те, що Бог вкладе в мої вуста?
І відповів той, кажучи: Хиба того, що вложив Господь в уста менї, не годиться менї виявити?
Тоді Валак промовив до нього: Давай ідемо ще зі мною на інше місце, звідки не побачиш його всього, — хіба якусь його частину побачиш, а всього не побачиш. Прокляни його мені звідти!
І каже йому Балак: Ходїмо зо мною на инше місце, звідкіля мож побачити їх; та тільки тих, що поперед, бачити меш їх, а всїх не побачиш. І проклени менї їх із відтам.
І він взяв його на галявину для спостереження, на вершину Тесаної скелі й збудував там сім жертовників, і приніс по бичкові й баранові на кожному жертовнику.
І вивів його на поле сторожі, на верховину Пісги-гори, і поставив там сїм жертівників, і принїс бичка й барана на кожному жертівнику.
І сказав Валаам Валакові: Стій біля своєї жертви, а я піду запитати Бога.
І каже він Балакові: Стань ту коло всепалення твого, а я піду там на зустріч.
Бог зустрів Валаама і вклав слово в його вуста, і сказав: Повертайся до Валака і ось так промовлятимеш.
І зустрів Господь Білеама, і вложив слово йому в уста, і рече: Вернись до Балака і так промовляти меш.
І той повернувся до нього. А він стояв біля свого всепалення й усі князі Моава були з ним. І Валак запитав його: Що сказав Господь?
І прийшов він до його; і се стоїть він коло всепалення, і князї Моабські з ним.
Скориставшись своєю притчею, Валаам сказав: Устань, Валаче, та послухай! Прислухайся, свідку, сину Сепфора!
І каже йому Балак: Що промовив Господь?
Бог не подібний до людини, щоб бути обманутим, Він — не як людський син, щоб Його залякати погрозами. Хіба Він, сказавши, не зробить? Скаже — і не дотримає?
І почав він приповідь свою і промовив: Встань, Балаче, та послухай, зрозумій, Зипорів сину!
Ось я одержав наказ: благословити! І я благословлятиму — і не ухилюся!
Бог, не чоловік той льживий, щоб туманити людину. Сказав би він, та й не вдїяв? Нї, по віки так не буде! Він сказав, та й не справдив би? Се ж не ми, химерні люде.
Не буде лиха в Якова, і не буде видно страждань в Ізраїлі. Господь Бог — з ним, слава володарів — у ньому.
Звелїв він благословити, я благословив, не сумнився, щоб Яков по Божій волї нїчим в сьвітї не журився.
Бог, — Той, Хто вивів їх з Єгипту, — для них — наче слава однорога.
Господь, Бог його, по віки з ним пробуває, голубить, і труба його царськая голосно рокоче, трубить.
Адже немає віщування в Якові, ні чаклування в Ізраїлі. Але в належний час буде сказано Якову та Ізраїлеві, що звершить Бог.
Вивів люд свій із Египту, визволив з ярма, з неволї, мов той ріг у однорога, сила його в дикім полї.
Ось народ, мов левеня, встане і, як лев, піднесеться. Він не ляже, доки не пожере здобич і не нап’ється крові смертельно поранених!
На Якова в нас не буде, ворожби чи то проклону: про Ізраїля всї люде скажуть: Бог його воздвигнув.
Та Валак сказав Валаамові: Ти краще взагалі не проклинай [2] мені його, аби жодним чином його не поблагословити [3].
Мов левиця устає він, і мов лев стрибає в гору; ляже, як пожер здобичу та напивсь крові з улову.
А Валаам у відповідь сказав Валакові: Хіба я не говорив тобі, що слово, яке скаже Бог, — його виконуватиму?
І каже Балак Білеамові: Лучче вже й не проклинай їх, і не благословляй.
Тоді Валак сказав Валаамові: Давай ідемо! Я візьму тебе в інше місце, — можливо сподобається Богові, — прокляни мені його звідти!
І відповів Білеам, і каже Балакові: Хиба не казав я тобі, що все, що промовив Господь, мушу сповнити.
І Валак узяв Валаама на вершину Фоґора, що простягається до пустелі.
І каже Балак Білеамові: Ось ходїмо, візьму тебе в друге місце. Може, Богу буде вгодно, щоб ти прокляв їх із відтам.
А Валаам сказав Валакові: Збудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.
І взяв Балак Білеама на верх Пеора, що стремить на рівнинї пустинї. І каже Білеам Балакові: