Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Першого місяця, другого року після того, як вони вийшли з Єгипетської землі, Господь звернувся до Мойсея в Синайській пустелі, говорячи:
Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, другого року по виході з Єгипетської землі, першого місяця:
Скажи, нехай ізраїльські сини відзначать Пасху у визначений для неї час.
“Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху в призначений час.
Чотирнадцятого дня першого місяця, надвечір — проведеш її у визначений час. За її законом і за її правилами проведеш її.
Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір святкуватимете її у свій час; за всіма установами й за всіма приписами її святкуватимете її.”
Тож Мойсей сказав ізраїльським синам відзначати Пасху,
І сказав Мойсей синам Ізраїля, щоб святкували Пасху.
коли починався чотирнадцятий день місяця в Синайській пустелі, — і як Господь заповів Мойсеєві, так ізраїльські сини і зробили.
І святкували вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, у Синай-пустині. Згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили сини Ізраїля.
І прийшли люди, які були нечисті через душу мертвої людини і не могли в той день відзначати Пасху, тож вони прийшли в той день до Мойсея і Аарона.
Та були деякі, що осквернилися трупом і не могли на той день святкувати Пасху; тож приступили вони того дня до Мойсея й до Арона
І сказали ті люди йому: Ми нечисті через душу мертвої людини. Тож невже ми будемо позбавлені можливості принести дар Господу між ізраїльськими синами у визначений для цього час?
і мовили до них: “Ми осквернилися трупом. Та чого б то нам мало бути заборонено принести дари Господеві у свій час серед синів Ізраїля?”
А Мойсей сказав їм: Постійте тут, а я послухаю, яку вказівку дасть Господь стосовно вас.
І каже до них Мойсей: “Заждіть лишень, я послухаю, що Господь повелить щодо вас.”
Скажи ізраїльським синам, говорячи: Кожна людина [1] , яка стала нечистою через мертву душу іншої людини, чи є в далекій дорозі — серед вас чи серед ваших родин, також звершуватиме Пасху для Господа!
“Промов до синів Ізраїля словами: Кожний з вас та ваших потомків, хто оскверниться трупом чи буде у великій дорозі, святкуватиме Пасху на честь Господа.
Другого місяця, чотирнадцятого дня, надвечір вони відзначатимуть її, — з прісним хлібом і гіркими травами її їстимуть;
Але він святкуватиме її другого місяця, на чотирнадцятий день, надвечір; з опрісноками й гірким зіллям їстиме він її,
нічого не залишать з неї до ранку, а кістки з неї не поламають. За законом про Пасху відзначатимуть її.
так, щоб не лишалось нічого з неї до ранку і кістки не ломлено в ній, виконуючи все за обрядом Пасхи.
А людина, яка буде чистою і не перебуватиме в далекій дорозі, і знехтує звершити Пасху, — буде винищена та душа з-поміж свого народу! Бо дару Господу не принесла в призначений для цього час, — за свій гріх одержить та людина!
Коли ж би хтонебудь, бувши чистий і не в дорозі, занедбав святкувати Пасху, той викорінений буде з-поміж людей своїх, бо не приніс жертву Господеві в призначений час. Людина та нестиме кару за свій гріх.
Якщо ж навідається до вас, у вашу землю, чужинець, то і він відзначатиме Пасху для Господа за законом Пасхи та за встановленим порядком, — так він її відзначатиме! Один закон буде у вас і для чужинця, і для місцевого мешканця землі.
Коли ж чужинці, що перебувають з вами, захочуть святкувати Пасху на честь Господа, нехай святкують за установами та приписами її; той самий обряд нехай буде в вас, так для чужинця, як і для тубільця.”
У той день, коли був поставлений намет, хмара покрила намет — дім свідчення. А ввечері була над наметом наче подоба вогню — до ранку.
Того ж дня, коли поставлено храмину, хмара вкрила храмину, отой намет свідоцтва, а ввечері вона стала мов полум'я над храминою, і так було аж до ранку.
І так було постійно: хмара вкривала його вдень, а подоба вогню — вночі.
Так було ввесь час: хмара вкривала її за дня, а вночі вона ставала мов полум'я.
І коли підіймалася хмара над наметом, тоді вирушали й ізраїльські сини. І на місці, де ставала хмара, там ставали табором і ізраїльські сини.
І щоразу, коли знімалась хмара над наметом, сини Ізраїля рушали в дорогу; а на тому місці, де хмара опускалася, там отаборювалися сини Ізраїля.
Згідно із заповіддю Господа ставали табором ізраїльські сини і згідно із заповіддю Господа — підводилися. Усі дні, коли хмара отінювала намет, ізраїльські сини стояли табором.
За наказом Господнім рушали сини Ізраїля в дорогу, і за наказом Господнім отаборювались; і ввесь час, коли хмара перебувала над храминою, стояли вони табором.
Коли ж хмара затримувалася над наметом багато днів, то ізраїльські сини дотримувалися Божого застереження і не вирушали.
І коли хмара перебувала довгий час над храминою, то сини Ізраїля пильно дотримувалися наказу Господнього і не рушали.
А бувало, що хмара отінювала намет кілька днів, то за Господнім словом ставали табором і за Господнім розпорядженням рушали.
Часом хмара стояла лиш кілька днів над храминою; за Господнім велінням ставали вони табором і за Господнім велінням рушали далі.
Бувало, що хмара залишалася лише від вечора до ранку, а вранці хмара підіймалася, тоді підводилися і вони; чи вдень, чи вночі, як тільки підіймалася хмара, то вирушали й вони.
А часом хмара зоставалася з вечора до ранку, вранці ж підносилась, і тоді й вони рушали; було, що хмара стояла ввесь день і ніч, а потім піднімалась, і тоді вони рушали далі.
А коли місяцями й численними днями хмара його отінювала, то ізраїльські сини стояли табором, не вирушали.
Або два дні, або місяць, або й довше — як хмара перебувала над храминою, сини Ізраїля стояли табором і не пускалися в дорогу; коли ж вона піднімалась угору, то й вони йшли в дорогу.
Бо за Господнім розпорядженням підіймалися і дотримувалися Господнього застереження, за Господнім розпорядженням — під керівництвом Мойсея.
За Господнім велінням ставали вони табором, і за Господнім велінням вирушали в дорогу, пильнуючи волю Господню згідно з наказом Господнім, як передав його Мойсей.