Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;
В тот же день Иисус, выйдя из дома, сидел у озера.
і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
Вокруг Него собрались большие толпы, так что Он был вынужден сесть в лодку, а весь народ стоял на берегу.
І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
И Он о многом говорил им в притчах.
— Сеятель вышел сеять, — говорил Он. —
— Сеятель вышел сеять, — говорил Он. —
І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його.
Когда он разбрасывал семена, некоторые из них упали у дороги. Прилетели птицы и склевали их.
Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,
Другие упали в каменистые места, где было мало плодородной почвы. Они быстро проросли, потому что почва была неглубокой.
а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло.
Но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те засохли, так как у них не было глубоких корней.
Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
Другие семена попали в терновник, который разросся так, что заглушил ростки.
А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
Семена же, которые упали на хорошую почву, принесли урожай, одни во сто, другие в шестьдесят, третьи в тридцать раз больше того, что было посеяно.
Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?
Тогда ученики подошли и спросили Иисуса:
— Почему Ты говоришь с людьми притчами?
— Почему Ты говоришь с людьми притчами?
А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
Иисус ответил:
— Вам дано знать тайны Небесного Царства, а им не дано.
— Вам дано знать тайны Небесного Царства, а им не дано.
Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.
Потому что у кого есть, тому будет дано еще, и у него будет в изобилии; а у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.
Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють;
Я говорю им притчами, потому что они, смотря, не видят, слушая, не слышат и не понимают.
і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
В них исполняется пророчество Исаии:
«Вы будете слушать и слушать, но не поймете,
будете смотреть и смотреть, но не увидите.
Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
Сердце этого народа ожесточилось,
они с трудом слышат ушами
и глаза свои они закрыли,
чтобы не увидеть глазами,
не услышать ушами,
не понять сердцем
и не обратиться, чтобы Я их исцелил».73
Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.
Блаженны ваши глаза, потому что они видят, и ваши уши, потому что они слышат.
Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
Говорю вам истину: много пророков и праведников жаждали увидеть то, что вы видите, но не увидели, желали услышать то, что вы слышите, но не услышали.
До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.
К каждому, кто слышит весть о Царстве и не понимает ее, приходит дьявол и крадет то, что было посеяно в сердце. Это — семя, упавшее у дороги.
А посіяне на кам’янистому — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,
Семя, упавшее на каменистую почву, — это о человеке, который слышит слово и сразу же с радостью принимает его,
але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.
но у него нет корня, и поэтому его хватает лишь на короткое время, и когда наступают трудности и гонения за слово, он сразу же отступается.
Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.
Семя, посеянное среди терновника, — это о человеке, который слышит слово, но повседневные заботы и обольщение богатством заглушают слово, и семя остается бесплодным.
А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять.
Семя же, посеянное в хорошую почву, — это о человеке, который слышит слово и понимает его. Такой человек приносит плод, кто во сто, кто в шестьдесят, кто в тридцать раз больше посеянного.
Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.
Иисус рассказал им другую притчу:
— Царство Небесное можно сравнить с человеком, засеявшим свое поле хорошими семенами.
— Царство Небесное можно сравнить с человеком, засеявшим свое поле хорошими семенами.
Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці, та й пішов.
И вот, когда все спали, пришел его враг, посеял среди пшеницы сорняки и ушел.
А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.
Когда пшеница взошла и появились колосья, то стали заметны и сорняки.
Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?
Слуги пришли к хозяину и говорят: «Господин, ты же сеял на поле хорошие семена, откуда же появились сорняки?»
А він сказав їм: Людина-ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
«Это сделал враг», — ответил хозяин. Тогда слуги спрашивают: «Может нам пойти и выполоть их?»
Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.
«Нет, — ответил хозяин, — когда вы будете вырывать сорняки, вы можете нечаянно выдернуть и пшеницу.
Залиште, щоб і те, і друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
Пусть и то и другое растет до жатвы. А во время жатвы я велю жнецам собрать вначале сорняки, связать их в пучки и сжечь, а затем собрать пшеницу в мое хранилище».
Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла, та й посіяла на своєму полі;
Рассказал Он им и еще одну притчу:
— Царство Небесное можно сравнить с горчичным зерном, которое человек взял и посеял в поле.
— Царство Небесное можно сравнить с горчичным зерном, которое человек взял и посеял в поле.
воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.
Хотя горчичное зерно и самое маленькое из всех семян, но когда оно вырастает, то становится больше огородных растений и превращается в настоящее дерево, так что даже птицы небесные прилетают и вьют гнезда в его ветвях.74
Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок [1] борошна, поки все вкисло.
Иисус рассказал им еще одну притчу:
— Царство Небесное как закваска, которую женщина смешала с тремя мерами муки,75 чтобы вскисло все тесто.
— Царство Небесное как закваска, которую женщина смешала с тремя мерами муки,75 чтобы вскисло все тесто.
Усе це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,
Все это Иисус говорил народу в притчах и ничего не объяснял без притч,
щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!
чтобы исполнилось сказанное через пророка:
«Открою уста свои в притчах,
произнесу гадания, скрытые от создания мира».76
Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.
Потом Иисус отпустил народ и вошел в дом. Его ученики подошли к Нему и попросили:
— Объясни нам притчу о сорняках в поле.
— Объясни нам притчу о сорняках в поле.
Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський,
Иисус в ответ сказал:
— Сеющий хорошие семена — это Сын Человеческий.
— Сеющий хорошие семена — это Сын Человеческий.
а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого;
Поле — это мир, а хорошие семена — это дети Царства. Сорняки — это дети злого.
ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.
Враг, посеявший их, — это дьявол. Жатва — это конец мира, и жнецы — это ангелы.
Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:
Как сорняки вырывают и сжигают в огне, так будет и в конце мира.
Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,
Сын Человеческий пошлет Своих ангелов, и они удалят из Его Царства все, что ведет ко греху, и всех, делающих злое.
і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
Их бросят в огненную печь, где будет плач и скрежет зубов.
Тоді праведні засяють, як сонце, у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
А праведники тогда будут сиять, как солнце, в Царстве их Отца. У кого есть уши, пусть слышит.
Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, і купує те поле.
Царство Небесное можно сравнить со спрятанным в поле кладом. Когда человек находит тот клад, он прячет его и, радостный, идет и продает все, что имеет, для того, чтобы купить это поле.
Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин;
Еще Царство Небесное подобно купцу, который ищет прекрасный жемчуг.
знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
Найдя драгоценную жемчужину, он продает все, что имеет, ради того, чтобы купить ее одну.
Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,
Еще Царство Небесное подобно сети, опущенной в озеро, в которую попало много разной рыбы.
а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.
Когда сеть наполнилась, рыбаки вытащили ее на берег. Потом они сели и отобрали хорошую рыбу в корзины, а плохую выбросили.
Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних,
Так будет и в конце мира. Придут ангелы, заберут злых из среды праведных
і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
и бросят их в пылающую печь, где будет плач и скрежет зубов.
[Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
— Вы поняли все это? — спросил Иисус.
— Да, — ответили ученики.
— Да, — ответили ученики.
Він же сказав їм: Тому-то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове і старе.
Тогда Иисус сказал им:
— Так вот, каждый учитель Закона, усвоивший весть о Небесном Царстве, похож на хозяина дома, который выносит из своих кладовых и новое, и старое.
— Так вот, каждый учитель Закона, усвоивший весть о Небесном Царстве, похож на хозяина дома, который выносит из своих кладовых и новое, и старое.
Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.
Когда Иисус закончил рассказывать эти притчи, Он ушел оттуда.
Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?
Он пришел в Свой родной город и начал учить людей в синагоге. Все удивлялись:
— Откуда у Этого Человека такая мудрость и такая сила?
— Откуда у Этого Человека такая мудрость и такая сила?
Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда?
Разве Он не сын плотника? Не Марией77 ли зовут Его мать, и разве Он не брат Иакова, Иосифа, Симона и Иуды?
Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
Разве не среди нас живут все Его сестры? Откуда же у Него все это?
І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.
И они отвергли Его.
Иисус же сказал им:
— Пророка уважают везде, только не на его родине и не в его доме.
Иисус же сказал им:
— Пророка уважают везде, только не на его родине и не в его доме.