Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Матвія 12) | (Матвія 14) →

Переклад Турконяка

Синодальный перевод

  • Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;
  • Выйдя же в день тот из дома, Иисус сел у моря.
  • і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
  • И собралось к Нему множество народа, так что Он вошёл в лодку и сел; а весь народ стоял на берегу.
  • І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
  • И поучал их много притчами, говоря: вот, вышел сеятель сеять;
  • І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його.
  • и когда он сеял, иное упало при дороге, и налетели птицы и поклевали то;
  • Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,
  • иное упало на места каменистые, где немного было земли, и скоро взошло, потому что земля была неглубока.
  • а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло.
  • Когда же взошло солнце, увяло, и, как не имело корня, засохло;
  • Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
  • иное упало в терние, и выросло терние и заглушило его;
  • А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
  • иное упало на добрую землю и принесло плод: одно во сто крат, а другое в шестьдесят, иное же в тридцать.
  • Хто має вуха [щоби слухати], нехай слухає!
  • Кто имеет уши слышать, да слышит!
  • Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?
  • И, приступив, ученики сказали Ему: для чего притчами говоришь им?
  • А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
  • Он сказал им в ответ: для того, что вам дано знать тайны Царствия Небесного, а им не дано,
  • Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.
  • ибо кто имеет, тому дано будет и приумножится, а кто не имеет, у того отнимется и то, что имеет;
  • Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють;
  • потому говорю им притчами, что они видя не видят, и слыша не слышат, и не разумеют;
  • і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
  • и сбывается над ними пророчество Исаии, которое говорит: «слухом услышите — и не уразумеете, и глазами смотреть будете — и не увидите,
  • Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
  • ибо огрубело сердце людей сих, и ушами с трудом слышат, и глаза свои сомкнули, да не увидят глазами, и не услышат ушами, и не уразумеют сердцем, и да не обратятся, чтобы Я исцелил их».
  • Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.
  • Ваши же блаженны очи, что видят, и уши ваши, что слышат,
  • Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
  • ибо истинно говорю вам, что многие пророки и праведники желали видеть, что вы видите, и не видели, и слышать, что вы слышите, и не слышали.
  • Отже, послухайте притчу про сіяча.
  • Вы же выслушайте значение притчи о сеятеле:
  • До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.
  • ко всякому, слушающему слово о Царствии и не разумеющему, приходит лукавый и похищает посеянное в сердце его — вот кого означает посеянное при дороге.
  • А посіяне на кам’янистому — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,
  • А посеянное на каменистых местах означает того, кто слышит слово и тотчас с радостью принимает его;
  • але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.
  • но не имеет в себе корня и непостоянен: когда настанет скорбь или гонение за слово, тотчас соблазняется.
  • Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.
  • А посеянное в тернии означает того, кто слышит слово, но забота века сего и обольщение богатства заглушает слово, и оно бывает бесплодно.
  • А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять.
  • Посеянное же на доброй земле означает слышащего слово и разумеющего, который и бывает плодоносен, так что иной приносит плод во сто крат, иной в шестьдесят, а иной в тридцать.
  • Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.
  • Другую притчу предложил Он им, говоря: Царство Небесное подобно человеку, посеявшему доброе семя на поле своём;
  • Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці, та й пішов.
  • когда же люди спали, пришёл враг его и посеял между пшеницею плевелы и ушёл;
  • А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.
  • когда взошла зелень и показался плод, тогда явились и плевелы.
  • Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?
  • Придя же, рабы домовладыки сказали ему: «господин! не доброе ли семя сеял ты на поле твоём? откуда же на нём плевелы»?
  • А він сказав їм: Людина-ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
  • Он же сказал им: «враг человек сделал это». А рабы сказали ему: «хочешь ли, мы пойдём, выберем их»?
  • Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.
  • Но он сказал: «нет, — чтобы, выбирая плевелы, вы не выдергали вместе с ними пшеницы,
  • Залиште, щоб і те, і друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
  • оставьте расти вместе то и другое до жатвы; и во время жатвы я скажу жнецам: соберите прежде плевелы и свяжите их в связки, чтобы сжечь их, а пшеницу уберите в житницу мою».
  • Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла, та й посіяла на своєму полі;
  • Иную притчу предложил Он им, говоря: Царство Небесное подобно зерну горчичному, которое человек взял и посеял на поле своём,
  • воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.
  • которое, хотя меньше всех семян, но, когда вырастет, бывает больше всех злаков и становится деревом, так что прилетают птицы небесные и укрываются в ветвях его.
  • Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок [1] борошна, поки все вкисло.
  • Иную притчу сказал Он им: Царство Небесное подобно закваске, которую женщина, взяв, положила в три меры муки, доколе не вскисло всё.
  • Усе це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,
  • Всё сие Иисус говорил народу притчами, и без притчи не говорил им,
  • щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!
  • да сбудется реченное через пророка, который говорит: «отверзу в притчах уста Мои; изреку сокровенное от создания мира».
  • Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.
  • Тогда Иисус, отпустив народ, вошёл в дом. И, приступив к Нему, ученики Его сказали: изъясни нам притчу о плевелах на поле.
  • Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський,
  • Он же сказал им в ответ: сеющий доброе семя есть Сын Человеческий;
  • а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого;
  • поле есть мир; доброе семя — это сыны Царствия, а плевелы — сыны лукавого;
  • ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.
  • враг, посеявший их, есть диавол; жатва есть кончина века, а жнецы суть Ангелы.
  • Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:
  • Посему как собирают плевелы и огнём сжигают, так будет при кончине века сего:
  • Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,
  • пошлёт Сын Человеческий Ангелов Своих, и соберут из Царства Его все соблазны и делающих беззаконие,
  • і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
  • и ввергнут их в печь огненную; там будет плач и скрежет зубов;
  • Тоді праведні засяють, як сонце, у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
  • тогда праведники воссияют, как солнце, в Царстве Отца их. Кто имеет уши слышать, да слышит!
  • Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, і купує те поле.
  • Ещё: подобно Царство Небесное сокровищу, скрытому на поле, которое, найдя, человек утаил, и от радости о нём идёт и продаёт всё, что имеет, и покупает поле то.
  • Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин;
  • Ещё: подобно Царство Небесное купцу, ищущему хороших жемчужин,
  • знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
  • который, найдя одну драгоценную жемчужину, пошёл и продал всё, что имел, и купил её.
  • Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,
  • Ещё: подобно Царство Небесное неводу, закинутому в море и захватившему рыб всякого рода,
  • а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.
  • который, когда наполнился, вытащили на берег и, сев, хорошее собрали в сосуды, а худое выбросили вон.
  • Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних,
  • Так будет при кончине века: изыдут Ангелы, и отделят злых из среды праведных,
  • і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
  • и ввергнут их в печь огненную: там будет плач и скрежет зубов.
  • [Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
  • И спросил их Иисус: поняли ли вы всё это? Они говорят Ему: так, Господи!
  • Він же сказав їм: Тому-то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове і старе.
  • Он же сказал им: поэтому всякий книжник, наученный Царству Небесному, подобен хозяину, который выносит из сокровищницы своей новое и старое.
  • Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.
  • И, когда окончил Иисус притчи сии, пошёл оттуда.
  • Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?
  • И, придя в отечество Своё, учил их в синагоге их, так что они изумлялись и говорили: откуда у Него такая премудрость и силы?
  • Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда?
  • не плотников ли Он сын? не Его ли Мать называется Мария, и братья Его Иаков и Иосий, и Симон, и Иуда?
  • Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
  • и сёстры Его не все ли между нами? откуда же у Него всё это?
  • І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.
  • И соблазнялись о Нём. Иисус же сказал им: не бывает пророк без чести, разве только в отечестве своём и в доме своём.
  • І не зробив там багатьох чудес через їхнє невірство.
  • И не совершил там многих чудес по неверию их.

  • ← (Матвія 12) | (Матвія 14) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025