Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.
І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти.
І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його.
І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.
Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,
Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.
а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло.
Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.
Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,
А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.
Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?
І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”
А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.
Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.
Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють;
Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.
і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, —
Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, —щоб я зцілив їх.
Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.
Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, — бо чують.
Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.
До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.
А посіяне на кам’янистому — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,
А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,
але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.
але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.
Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.
А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.
А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять.
Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, — це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.”
Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.
Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: “Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.
Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці, та й пішов.
Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.
А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.
Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.
Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?
Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?
А він сказав їм: Людина-ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?
Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.
Ні! — каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.
Залиште, щоб і те, і друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.”
Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла, та й посіяла на своєму полі;
Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.
воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.
Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.”
Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок [1] борошна, поки все вкисло.
Ще іншу притчу повідав їм: “Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” —
Усе це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,
Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого,
щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!
щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.”
Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.
Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”
Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський,
А він у відповідь сказав їм: “Той, хто сіє добре зерно — це Син Чоловічий;
а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого;
поле — це світ; добре зерно — це сини Царства; а кукіль — це сини лукавого;
ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.
ворог, що його посіяв — це диявол; жнива — це кінець світу; женці — це ангели.
Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:
Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу:
Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,
Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,
і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
Тоді праведні засяють, як сонце, у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!
Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, і купує те поле.
Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.
Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин;
Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел.
знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.
Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,
Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.
а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.
Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.
Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних,
Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і
і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.
[Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
Чи ви це все зрозуміли?” — “Так!” — йому відповіли.
Він же сказав їм: Тому-то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове і старе.
Тоді сказав їм: “Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.”
Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?
Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?
Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда?
Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?
Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?”
І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.
І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: “Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.”