Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;
В тот же день Иисус вышел из дома и сел на берегу озера.
і зібралося біля Нього безліч людей; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.
Вокруг Него собралась большая толпа, поэтому Он вошёл в лодку и сел там, а толпа осталась на берегу.
І Він багато розповідав їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.
Иисус о многом рассказывал им притчами. Он сказал: "Вышел сеятель сеять,
І коли сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та визбирали його.
и когда разбрасывал семена, то одни упали подле дороги. Прилетели птицы и склевали их.
Інше впало на кам’янистий ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі,
Другие семена попали на каменистую почву, где не было достаточно земли. Эти семена быстро проросли, ибо слой земли там был неглубокий,
а як піднялося сонце, — зів’яло і, не маючи кореня, засохло.
но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и так как у них не было глубоких корней, они засохли и погибли.
Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.
Другие семена упали среди колючек, они взошли и заглушили ростки.
А інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.
Остальные семена упали на благодатную почву. Они пустили ростки и стали плодоносить, и принесли урожай, дав в сто, в шестьдесят или тридцать раз больше зёрен, чем было посеяно.
Підійшовши, учні запитали Його: Чому Ти говориш до них притчами?
Ученики Иисуса подошли к Нему и спросили: "Почему Ты поучаешь их притчами?"
А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.
И Он сказал в ответ: "Вам дано познать тайны Царства Небесного, им же этого не дано.
Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього.
Ибо имущему дано будет ещё больше, и будет у него предостаточно. У неимущего же отнимется даже и то немногое, что ему принадлежит.
Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, — не чують і не розуміють;
Вот почему Я говорю с ними притчами, ибо хотя они и смотрят, но ничего не видят, хотя они и слушают, но ничего не слышат и не понимают.
і збувається щодо них пророцтво Ісаї, в якому говориться: Слухом будете чути, та не зрозумієте, і вдивляючись, будете дивитися, та не побачите.
Так исполнится пророчество Исаии: "Вы будете слушать и слушать, но не поймёте, и будете смотреть и смотреть, но ничего не увидите.
Адже серце цього народу огрубіло, і вухами недочувають, і очі свої замружили, аби не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, щоб Я зцілив їх.
Да, эти люди очерствели, им заложило уши, глаза их закрылись, и не видят они глазами, не слышат ушами, не разумеют сердцем и не приходят ко Мне, ища исцеления".
Ваші ж очі та ваші вуха блаженні, бо бачать і чують.
А ваши глаза блаженны, ибо видят, уши ваши блаженны, ибо они слышат.
Запевняю вас, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.
Истинно говорю вам, что многие пророки и праведники хотели видеть то, что вы видите, но не видели, хотели слышать то, что вы слышите, но не слышали".
До кожного, хто слухає слово про Царство, та не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в його серці; це те, що посіяне при дорозі.
Когда человек слышит слово о Царстве, но не понимает его, то появляется лукавый и отнимает то, что посеяно в сердце у этого человека. Вот что означают семена, упавшие подле дороги.
А посіяне на кам’янистому — це той, хто слухає слово і відразу з радістю його приймає,
Семена, которые попали на каменистую почву, означают тех, кто услышит слово и тотчас с радостью принимает его.
але, не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настають труднощі або переслідування за слово, він відразу спокушується.
Но так как он не даёт ему укорениться в своей душе, то всё это недолго продолжается. Когда начинаются гонения или преследования за слово, то он тотчас же отходит в сторону.
Посіяне в тернях — це той, хто слухає слово, але клопоти віку та омана багатства заглушають те слово, і воно залишається без плоду.
Семена, которые упали среди колючек, означают тех, кто услышал слово, но суетные заботы и обманчивое богатство заглушают в нём слово, и оно не приносит плода.
А посіяне в добру землю — це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід — один родить у сто разів, інший — у шістдесят, а ще інший — у тридцять.
Семена же, которые попали в плодородную землю, означают тех, кто слышит слово и понимает его. Он приносит плодов в сто, шестьдесят или в тридцать раз больше посеянного".
Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі.
И рассказал Он им другую притчу: "Царство Небесное подобно человеку, посеявшему в поле хорошие семена.
Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці, та й пішов.
Ночью, когда все спали, пришёл враг, посеял сорняки среди пшеницы и ушёл.
А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з’явився і кукіль.
И когда пшеница проросла и созрела, то выросли и сорняки.
Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?
Слуги пришли к владельцу земли и сказали: "Господин, ты ведь посеял в поле хорошие семена. Откуда же там сорняки?"
А він сказав їм: Людина-ворог це зробила. І кажуть йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?
А он им сказал: "Кто-то из моих врагов сделал это". Тогда слуги предложили: "Ты хочешь, чтобы мы пошли и выдернули их?"
Він же сказав: Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці.
Он сказал: "Нет, не хочу, ибо вместе с сорняками вы выдернете и пшеницу.
Залиште, щоб і те, і друге разом росло до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та пов’яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні.
Пусть растут и те и другие вместе. А когда придёт время жатвы, я скажу жнецам: Сначала сожните сорняки, свяжите их в копны и сожгите, а зерно соберите в мою житницу".
Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла, та й посіяла на своєму полі;
Он рассказал им другую притчу: "Царство Небесное подобно горчичному зерну, которое человек посадил на своём поле.
воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках.
Оно самое малое из всех семян, но когда оно вырастает, то становится самым большим из всех садовых растений. Оно становится деревом, так что птицы небесные прилетают и вьют гнёзда в его ветвях".
Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок [1] борошна, поки все вкисло.
И рассказал Он им ещё одну притчу: "Царство Небесное подобно закваске, которую женщина взяла и замесила в три меры муки и оставила тесто подходить".
Усе це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив,
Иисус всё это говорил народу притчами; Он вообще не говорил иначе как притчами, во исполнение
щоби збулося сказане через пророка, який говорив: Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!
сказанного через пророка: "Я буду говорить притчами и изреку, что было сокрыто со дня сотворения мира".
Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: Роз’ясни нам притчу про польовий кукіль.
Затем Он отпустил народ и вошёл в дом. Его ученики подошли к Нему и сказали: "Объясни нам притчу о сорняках в поле".
Він же, відповідаючи, сказав: Той, Хто сіє добірне насіння, — це Син Людський,
В ответ Он сказал: "Тот, кто посеял хорошее семя — Сын Человеческий.
а поле — це світ; добірне ж насіння — це сини Царства; кукіль — це сини лукавого;
Поле — это мир. Хорошее семя — это Сыновья Царства. Сорняки же — это те, кто принадлежит лукавому.
ворог, що його посіяв, — це диявол; жнива — це кінець світу, а женці — це ангели.
Враг, посеявший их, — это дьявол. Жатва — это конец света, жнецы же — ангелы.
Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу:
И подобно тому, как сорняки собирают и сжигают на огне, так будет и при конце света.
Син Людський пошле Своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня,
Сын Человеческий пошлёт Своих ангелов, и соберут они в Его Царстве всех тех, кто вынуждает людей грешить, и всех, кто причиняет зло,
і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
и бросят их в пылающую печь, и там люди будут рыдать и скрежетать зубами.
Тоді праведні засяють, як сонце, у Царстві Отця Свого. Хто має вуха, нехай слухає.
И воссияют праведники, подобно солнцу, в Царстве Отца их. Имеющий уши да слышит".
Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, і купує те поле.
"Царство Небесное подобно сокровищу, зарытому в поле. Человек нашёл его и зарыл снова. Он был так счастлив, что пошёл и продал всё, что имел и купил это поле.
Ще Царство Небесне подібне до людини, — до купця, який шукає гарних перлин;
Царство Небесное подобно также и торговцу, искавшему хороший жемчуг.
знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.
Когда он нашёл драгоценную жемчужину, то пошёл, продал всё, что имел и купил её.
Царство Небесне подібне також до закинутого в море невода, який назбирав усякої всячини,
Царство Небесное также подобно сети, заброшенной в озеро, в которую поймалась самая разная рыба.
а коли він наповниться, його витягнуть на берег та, сівши, виберуть усе добре до посудин, а непридатне викинуть геть.
Когда сеть наполнилась, рыбаки вытянули её на берег. Потом они сели и отобрали хорошую рыбу в корзины, а плохую рыбу выбросили.
Так буде при кінці віку: вийдуть ангели і відділять злих з-поміж праведних,
Так будет и когда наступит конец света. Явятся ангелы и отделят дурных людей от праведников,
і їх повкидають у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.
и бросят плохих людей в огненную печь. И будут они там рыдать и скрежетать зубами".
[Каже їм Ісус]: Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.
И спросил Иисус своих учеников: "Понимаете ли вы всё это?" Они ответили Ему: "Да".
Він же сказав їм: Тому-то кожний книжник, котрий навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, яка витягає зі своєї скарбниці нове і старе.
И сказал Он им: "Поэтому каждый законник, поверивший в Царство Небесное, подобен домовладельцу, который извлекает из кладовой старые и новые вещи".
Коли закінчив Ісус ці притчі, Він пішов звідти.
Когда Иисус закончил рассказывать все эти притчи, то ушёл оттуда
Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сила?
и пошёл в Свой родной город. Там Он начал учить их в синагоге, и все дивились и спрашивали: "Откуда у Него такая мудрость и сила творить чудеса? Разве этот человек не плотницкий сын?
Хіба Він не син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його — Яків, Йосиф, Симон і Юда?
Разве Его Мать не зовут Марией, а братьев — Иаковом, Иосифом, Симоном и Иудой?
Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?
И разве не здесь, среди нас, сёстры Его? Так откуда же всё это взялось у Него?"
І вони спокушувалися Ним. Ісус же сказав їм: Пророк не буває без пошани, — хіба тільки на своїй батьківщині та у своєму домі.
И не захотели они признать Его. Тогда Иисус сказал им: "Не бывает пророк без чести, разве только в своём родном городе и в своём доме".