Переклад Турконяка

Darby Bible Translation

На той час тетрарх [1] Ірод почув про Ісуса

The Beheading of John

At that time Herod the tetrarch heard of the fame of Jesus,

і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому!

and said to his servants, This is John the baptist: *he* is risen from the dead, and because of this these works of power display their force in him.

3

Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Филипа,

3

For Herod had seized John, and had bound him and put him in prison on account of Herodias the wife of Philip his brother.

4

бо Іван говорив йому: Не годиться тобі її мати!

4

For John said to him, It is not lawful for thee to have her.

5

За ці слова Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Івана вважали пророком.

5

And [while] desiring to kill him, he feared the crowd, because they held him for a prophet.

6

Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед гостей і сподобалася Іродові;

6

But when Herod's birthday was celebrated, the daughter of Herodias danced before them, and pleased Herod;

7

він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить.

7

whereupon he promised with oath to give her whatsoever she should ask.

8

Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя!

8

But she, being set on by her mother, says, Give me here upon a dish the head of John the baptist.

9

Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати,

9

And the king was grieved; but on account of the oaths, and those lying at table with [him], he commanded [it] to be given.

10

тож послав стяти голову Іванові у в’язниці.

10

And he sent and beheaded John in the prison;

11

Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері.

11

and his head was brought upon a dish, and was given to the damsel, and she carried [it] to her mother.

12

І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.

12

And his disciples came and took the body and buried it, and came and brought word to Jesus.

13

Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст.

13

The Feeding of the Five Thousand

And Jesus, having heard it, went away thence by ship to a desert place apart. And the crowds having heard [of it] followed him on foot from the cities.

14

Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.

14

And going out he saw a great crowd, and was moved with compassion about them, and healed their infirm.

15

А як звечоріло, підійшли до Нього учні, та й кажуть: Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.

15

But when even was come, his disciples came to him saying, The place is desert, and [much of] the [day] time already gone by; dismiss the crowds, that they may go into the villages and buy food for themselves.

16

Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!

16

But Jesus said to them, They have no need to go: give *ye* them to eat.

17

Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.

17

But they say to him, We have not here save five loaves and two fishes.

18

А Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.

18

And he said, Bring them here to me.

19

І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям.

19

And having commanded the crowds to recline upon the grass, having taken the five loaves and the two fishes, he looked up to heaven, and blessed: and having broken the loaves, he gave [them] to the disciples, and the disciples [gave them] to the crowds.

20

І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.

20

And all ate and were filled, and they took up what was over and above of fragments twelve hand-baskets full.

21

А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.

21

But those that had eaten were about five thousand men, besides women and children.

22

І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.

22

Jesus Walks on Water

And immediately he compelled the disciples to go on board ship, and to go on before him to the other side, until he should have dismissed the crowds.

23

Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.

23

And having dismissed the crowds, he went up into the mountain apart to pray. And when even was come, he was alone there,

24

Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.

24

but the ship was already in the middle of the sea tossed by the waves, for the wind was contrary.

25

У четверту сторожу ночі [2] [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.

25

But in the fourth watch of the night he went off to them, walking on the sea.

26

А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.

26

And the disciples, seeing him walking on the sea, were troubled, saying, It is an apparition. And they cried out through fear.

27

Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!

27

But Jesus immediately spoke to them, saying, Take courage; it is *I*: be not afraid.

28

Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!

28

And Peter answering him said, Lord, if it be *thou*, command me to come to thee upon the waters.

29

Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.

29

And he said, Come. And Peter, having descended from the ship, walked upon the waters to go to Jesus.

30

Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!

30

But seeing the wind strong he was afraid; and beginning to sink he cried out, saying, Lord, save me.

31

І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?

31

And immediately Jesus stretched out his hand and caught hold of him, and says to him, O thou of little faith, why didst thou doubt?

32

Коли вони ввійшли до човна, вітер стих.

32

And when they had gone up into the ship, the wind fell.

33

А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!

33

But those in the ship came and did homage to him, saying, Truly thou art God's Son.

34

Перепливши, ступили на землю Генісаретську.

34

Jesus Heals at Gennesaret

And having crossed over they came to the land of Gennesaret.

35

Упізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих

35

And when the men of that place recognised him, they sent to that whole country around, and they brought to him all that were ill,

36

і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, — одужували.

36

and besought him that they might only touch the hem of his garment; and as many as touched were made thoroughly well.

Паралельне читання

Переклад Турконяка

Darby Bible Translation

Матвія 14

Matthew 14