Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
На той час тетрарх [1] Ірод почув про Ісуса
Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,
і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому!
і він сказав до своїх слуг: “Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!”
Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Филипа,
Бо Ірод був схопив Йоана, зв'язав його і вкинув у темницю — через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;
бо Іван говорив йому: Не годиться тобі її мати!
Йоан бо говорив до нього: “Не можна тобі її мати.”
За ці слова Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Івана вважали пророком.
Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.
Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед гостей і сподобалася Іродові;
Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;
він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить.
отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.
Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя!
Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.”
Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати,
І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, —
Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері.
Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.
І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.
І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.
Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст.
Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.
Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.
А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.
А як звечоріло, підійшли до Нього учні, та й кажуть: Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.
Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.”
Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.”
Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.
Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві рибі.”
І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям.
І, звелівши народові посідати на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні — людям.
І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.
Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.
А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.
І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.
І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.
Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.
І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.
Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.
У четверту сторожу ночі [2] [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.
О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.
А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. “То привид!” — заговорили й закричали з переляку.
Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
Та Ісус тієї ж миті мовив до них: “Заспокойтесь, — це я, не страхайтеся!”
Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!
Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!”
Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.
“Підійди!” — сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;
Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!
але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!”
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?
Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”
А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!
А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно — Син Божий!”
Упізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих
Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих