Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
На той час тетрарх [1] Ірод почув про Ісуса
Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому!
і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него.
Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Филипа,
Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
За ці слова Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Івана вважали пророком.
І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка.
Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед гостей і сподобалася Іродові;
У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові.
він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить.
За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя!
Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя.
Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати,
І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати.
Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері.
І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.
І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст.
Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів.
Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.
І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
А як звечоріло, підійшли до Нього учні, та й кажуть: Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.
Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.
Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві риби.
І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям.
І звелїв народові посїдати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві риби, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.
І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дїтей.
І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.
І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.
А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
У четверту сторожу ночі [2] [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.
У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!
Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, звели менї йти до Тебе по водї.
Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.
Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!
Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?
Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!
А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
Упізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих
І познавши Його тамешні люде, послали по всїй тій околицї, і приводили до Него всїх недужих;