Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Тоді підходять до Ісуса фарисеї [1] і книжники [2] з Єрусалима й питають:
Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть:
Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
“Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?”
А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням?
Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть.
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,
А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! —
то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу.
Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене.
та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.”
Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте!
не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.
Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
Тоді приступили учні й кажуть йому: “Чи знаєш, що фарисеї взяли тобі за зле, як почули, що ти так говориш?”
А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
Ісус озвався: “Кожна рослина, яку не посадив мій Отець Небесний, буде вирвана з корінням.
Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
Лишіть їх: це сліпі проводарі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму.”
У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
Тоді Петро заговорив до нього й каже: “З'ясуй нам оту притчу.”
[Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?
Він же відповів: “То ви також без розуму ще й досі?
Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
Хіба не розумієте, що все те, що до уст входить, іде до нутра й геть виходить?
А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.
А те, що з уст виходить, те походить із серця і воно, власне, осквернює людину;
Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
із серця бо походять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства.
Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
Це осквернює людину, а їсти немитими руками не сквернить людину.”
І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.
Ісус вийшов звідти й пішов в околиці тирську та сидонську.
Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!
Коли це жінка ханаанянка вийшла з цих околиць і почала кричати: “Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давида! Біс мучить мою дочку страшенно.”
Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.
Він же не озвався до неї і словом. Тут приступили його учні й почали його просити: “Відпусти її, бо вона кричить за нами.”
У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.
А він у відповідь промовив: “Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїля.”
Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!
Та ж підійшла і, вклонившись йому в ноги, каже: “Господи, допоможи мені!”
А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.
Він відповів їй: “Не личить брати хліб у дітей і кидати щенятам.”
Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.
А вона каже: “Так, Господи! Але й щенята їдять кришки, що падають зо столу в панів їхніх.”
Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.
Тоді відповів їй Ісус: “О жінко, велика твоя віра! Хай тобі буде, як бажаєш.” І видужала її дочка від тієї години.
Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.
Звідти Ісус, знову перейшовши над Галилейське море, зійшов на гору й сів там.
І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
Сила народу прийшла тоді до нього, що мали при собі кривих, калік, сліпих, німих, чимало й інакших, та й клали їх до його ніг, а він зціляв їх.
Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого.
І дивувались люди, бачивши, що німі говорять, каліки знову одужують, криві ходять і сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїля.
А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.
Тим часом Ісус покликав своїх учнів і сказав їм: “Жаль мені цих людей, бо ось три дні вже, як вони перебувають зо мною, і не мають що їсти, а відпустити їх голодними не хочу, щоб, бува, не охляли десь по дорозі.”
Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?
Кажуть до нього його учні: “Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки люду?”
А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.
Ісус спитав їх: “А скільки в вас хлібів?” “Сім”, — кажуть, — “і кілька рибин.”
Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.
взяв сім хлібів та рибу, воздав хвалу, поламав і заходився давати учням, а ті людям.
Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.
Усі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, сім повних кошів.
А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
Тих же, що їли, було яких чотири тисячі чоловік, окрім жінок та дітей.