Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Підійшли фарисеї та садукеї [1] і, випробовуючи Його, попросили показати їм ознаку з неба.
І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
А Він у відповідь сказав їм: Як вечір настає, кажете: Буде погода, бо червоне небо.
А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.
А вранці: Буде негода, бо червоне небо захмарюється. Отже, вигляд неба ви пояснити можете, а ознак часу — не здатні?
А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!
Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, але ознаки йому не дасться, хіба що ознака Йони. І залишивши їх, Він відійшов.
Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.
А переправившись на другий бік, учні забули взяти хліба.
А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.
Ісус же сказав їм: Будьте обережні та стережіться фарисейської та садукейської закваски.
Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!
Вони ж роздумували над цим і казали, що не взяли хліба.
Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.
Знаючи це, Ісус промовив: Чому міркуєте між собою, маловіри, що не маєте хліба?
А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?
Чи й досі не розумієте? Невже не пам’ятаєте п’ятьох хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали,
Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?
ні сімох хлібів на чотири тисячі, та скільки кошиків ви зібрали?
Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?
Як ви не розумієте, що не про ті хліби кажу Я вам? Але стережіться закваски фарисейської та садукейської.
Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“
Тоді зрозуміли, що Він сказав їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.
Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.
Прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до Своїх учнів, запитуючи: За кого люди вважають Сина Людського?
Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“
Вони відповіли: Одні — за Івана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків.
Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.
У відповідь Симон-Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого!
А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“
А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров [2] тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний.
А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.
І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі [3] Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її.
I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.
Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах.
І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!
Тоді наказав [Ісус Своїм] учням нікому не казати, що Він — Христос.
Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.
Відтоді Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути.
Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.
Петро, відкликавши Його вбік, почав перечити Йому, кажучи: Змилуйся над Собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!
І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“
А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!
А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“
Тоді Ісус сказав Своїм учням: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною.
Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її.
Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її.
Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу?
Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?
Адже Син Людський має прийти в славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами.
Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.