Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небесному?
Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: “Хто найбільший у Небеснім Царстві?”
і сказав: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.
і каже: “Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство.
Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному.
Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві.
Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає.
Хто приймає дитину в моє ім'я, той мене приймає.
А хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити в морській глибині.
А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря.
Горе світові від спокус, бо повинні прийти спокуси; однак горе тій людині, через яку спокуси приходять.
Горе світові від спокус. Воно й треба, щоб прийшли спокуси, однак горе тій людині, через яку спокуси приходять!
Коли твоя рука або нога тебе спокушає, відрубай її і кинь геть від себе; краще тобі ввійти в життя кульгавим або кволим, ніж, маючи дві руки та дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний.
Коли твоя рука або нога стає тобі причиною падіння, відітни її і кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя одноруким чи кульгавим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненим у вогонь вічний.
Коли твоє око тебе спокушає, вийми його й кинь від себе; краще тобі однооким увійти в життя, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у вогняну геєну [1].
І коли око твоє до гріха тебе призводить, вирви його й кинь геть від себе: ліпше тобі ввійти в життя однооким, ніж з обома очима бути вкиненим у вогняне пекло.
Стережіться, щоб ви не погордували жодним із цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця.
Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця.
[Адже Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло].
Бо Син Чоловічий прийшов спасти те, що загинуло.
Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не покине він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблудлої?
Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, — чи він не кине дев'ятдесят дев'ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала?
І коли станеться, що знайде її, запевняю вас, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали.
І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев'ятдесят дев'ятьма, що не заблукали.
Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих.
Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих.
Якщо згрішить твій брат проти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав свого брата,
А коли брат твій завинить супроти тебе, піди й докори йому віч-на-віч. Коли послухає тебе, ти придбав брата твого.
а коли не послухає, візьми із собою ще одного або двох, щоб устами двох або трьох свідків підтвердилося кожне слово;
Коли ж він не послухає тебе, візьми з собою ще одного або двох, щоб усяка справа вирішувалася на слово двох або трьох свідків.
коли не послухає їх, скажи Церкві, а коли й Церкви не послухає, нехай буде тобі як язичник і митник.
І коли він не схоче слухати їх, скажи Церкві; коли ж не схоче слухати й Церкви, нехай буде для тебе як поганин і митар.
Запевняю вас: усе те, що зв’яжете на землі, буде зв’язане на небі; і все те, що розв’яжете на землі, буде розв’язане на небі.
Істинно кажу вам: Усе, що ви зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі, і все, що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі.
Знову запевняю вас: коли двоє з вас на землі погодяться просити про будь-яку річ, яку лише просять, буде їм дано від Мого Отця Небесного.
Знов істинно кажу вам: Коли двоє з вас згодиться на землі просити що б там не було, воно буде дано їм моїм Отцем Небесним;
Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!
бо де двоє або троє зібрані в моє ім'я, там я серед них.”
Тоді, підійшовши до Нього, Петро сказав: Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?
Тут підійшов Петро й каже до нього: “Господи! Коли мій брат згрішить супроти мене, скільки разів маю йому простити? Чи маю до сімох разів прощати?”
Відповів йому Ісус: Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім.
Ісус промовив до нього: “Не кажу тобі: До сімох разів, але — до сімдесяти раз по сім.”
Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми рабами.
“Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми.
Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів [2].
Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів.
А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг.
А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати.
Тоді раб, упавши ниць, кланявся йому й благав: Потерпи ще мені — і все тобі віддам.
Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну.
І пан того раба, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив.
І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той.
Коли вийшов той раб, він зустрів іншого раба, який був винен йому сто динаріїв [3] , схопив його, почав душити, проказуючи: Віддай те, що винен!
Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен.
А той другий раб, упавши, благав його, кажучи: Потерпи мені, я все тобі віддам.
Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну.
Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг.
Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.
Побачивши, що сталося, інші раби дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося.
Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне.
Тоді його пан покликав його та каже йому: Лукавий рабе, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене.
Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав.
Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співрабом, як я змилосердився над тобою?
Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою?
І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг.
І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу.