Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої каганці, вийшли назустріч молодому.
«Того дня Царство Боже буде подібне до десятьох дівчат, які взяли свої світильники й вийшли назустріч нареченому.
П’ять із них були нерозумні, а п’ять — мудрі.
П’ятеро з них були легковажні, а інші п’ятеро — розумні.
Нерозумні, взявши свої каганці, не взяли з собою олії.
Легковажні взяли світильники та забули олію для них.
А мудрі разом зі своїми каганцями в посудинах взяли олію.
Розумні ж разом із світильниками прихопили й олію в глечиках.
Оскільки молодий запізнювався, усі задрімали й поснули.
Оскільки наречений забарився, вони почали дрімати і позасинали.
А опівночі пролунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч!
Опівночі хтось загукав: „Дивіться! Он наречений іде! Зустрічайте його!”
Тоді всі ті діви встали і приготували свої каганці.
Тієї ж миті усі дівчата підхопилися й приготували свої світильники.
Нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, бо наші каганці гаснуть!
І легковажні попросили в розумних: „Дайте нам трохи олії. Наші світильники гаснуть!”
А мудрі у відповідь сказали: Щоби часом не забракло і нам, і вам, краще підіть до продавців, та й купіть собі.
Але у відповідь ті мовили: „Не можемо, бо на всіх не вистачить. Краще йдіть і придбайте собі у крамаря”.
Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, які були готові, пішли з ним на весілля, і за ними замкнули двері.
Поки ті ходили купувати олію, з’явився наречений, і дівчата, які залишилися й були готові, вирушили з ним на весілля. Коли ж вони прийшли, то зачинили за собою двері.
Потім приходять й інші діви, та й кажуть: Пане, пане, відчини нам!
Зрештою з’явилися й ті дівчата, які ходили по олію, і кажуть: „Господарю! Господарю! Відчини нам двері!”
А він у відповідь сказав: Запевняю вас, я вас не знаю!
Але той відповдає: „Істинно кажу вам: я вас не знаю!”
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде].
Отже, будьте пильними, бо вам не відомий день і час, коли Син Людський прийде».
Подібно, як один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм своє майно;
«Царство Боже подібне до того чоловіка, який перш ніж рушити в подорож, покликав своїх слуг і доручив їм пильнувати своє майно.
одному дав п’ять талантів [1] , другому — два, а третьому — один, кожному згідно з його спроможністю, і відійшов.
Одному він дав п’ять талантів,[78] другому — два, а третьому — один. Кожного наділив за здібностями та й поїхав. Одразу ж той, що одержав п’ять талантів, пустив їх в обіг і заробив іще п’ять.
Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять;
так само той, хто взяв два, заробив ще два.
Так само зробив і той, який одержав два таланти. Він також вклав їх у справу й заробив ще два.
А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана.
А третій, який одержав один талант, пішов і закопав гроші в землю.
Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними.
Багато часу минуло, поки господар повернувся і зажадав їхнього звіту.
Підійшов той, який одержав п’ять талантів, — приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав!
Чоловік, який одержав п’ять талантів, приніс до господаря його п’ять талантів і ще п’ять зароблених, мовивши: „Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, а ось іще п’ять, що я заробив”.
Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!
Тоді той сказав йому на це: „Гарна праця, ти добрий і вірний слуга! Оскільки ти добре впорався з цією малою сумою, я доручу тобі велику. Іди й розділи разом зі мною цю радість”.
Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два таланти я заробив!
Тоді підійшов той слуга, який одержав два таланти від свого господаря, і мовив: „Господарю, ти доручив мені два таланти, а ось іще два, що я заробив”.
Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!
Хазяїн відповів йому на це: „Молодець! Ти добрий і вірний слуга! Ти добре впорався з цією малою сумою. Отже, я доручу тобі більшу. Іди й розділи зі мною цю радість”.
Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
І підійшов до нього той, який одержав один талант, і мовив: „Господарю, я знаю, що ти жорстокий. Збираєш урожай там, де нічого не садив, жнеш там, де нічого не сіяв.
Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє!
Тому я злякався і пішов та й закопав гроші в землю. Ось, забери своє!”
У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
У відповідь той мовив: „Ти поганий і ледачий слуга! Знаєш, що я збираю врожай там, де не садив, і жну там, де не сіяв.
Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком.
Тобі слід було пустити гроші в обіг,[79] то ж повернувшись, я б і своє одержав, і прибуток мав.
Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.
Заберіть у нього талант і віддайте тому, хто має десять.
Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має.
Кожному, хто має, додасться ще більше і матиме він надміру, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]!
Нікчемного слугу киньте геть в темряву кромішню, туди, де плач і скрегіт зубів від болю”».
Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави;
«Коли Син Людський прийде у Славі Своїй з усіма Ангелами Своїми, Він сяде на троні Своєму величному.
і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів;
І тоді зберуться перед Ним усі народи, і Він розділить людей, як пастух відділяє овець від кіз у стаді своєму.
і поставить овець праворуч, а козлів — ліворуч.
Він збере овець праворуч від себе, а кіз — ліворуч.
Тоді Цар скаже тим, які праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!
І тоді Цар промовить до тих, хто праворуч: „Прийдіть, благословенні Отцем Моїм і успадкуйте Царство, призначене вам від дня створення світу.
Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли;
Це вам нагорода, бо голодного Мене ви нагодували, а спраглого напоїли. Перехожому Мені дали притулок, нагого вдягнули, хворого доглядали, а коли Я був у в’язниці, ви прийшли провідати Мене”.
не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене!
Тоді озвуться до Нього праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли?
І тоді праведні запитають: „Господи, коли це ми бачили Тебе голодним і нагодували, а спраглого напоїли?
Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
Коли це було, щоб ми перехожому Тобі дали притулок, а нагого вдягнули?
Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
Коли ми бачили Тебе недужим, і коли це Ми приходили до Тебе у в’язницю?”
Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені.
Тоді Цар відповість їм: „Істинно кажу вам: все, що ви робили для когось із найменших братів Моїх, ви це робили для Мене”.
Тоді скаже й тим, які ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготований дияволові та його ангелам!
Тоді скаже Цар до тих, хто буде ліворуч від Нього: „Геть від Мене, ви, прокляті, геть у вогонь вічний, що приготований дияволові та його ангелам.
Бо голодував Я, а ви не дали Мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене;
Це вам покарання за те, що голодного Мене ви не нагодували, а спраглого не напоїли.
чужинцем був, а ви не прийняли Мене; нагим був, а ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, а ви не відвідали Мене.
Перехожому Мені не дали притулку, а нагому не дали ніякої одежини. Коли ж Я був хворий і у в’язниці, ви не подбали про Мене”.
Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або нагим, або хворим, або у в’язниці й не послужили Тобі?
І тоді вони у відповідь скажуть: „Господи, коли таке було, щоб ми Тебе бачили голодним чи спраглим, перехожим мандрівником чи нагим, хворим чи ув’язненим — і не допомогли Тобі?”
Тоді у відповідь скаже їм: Запевняю вас: коли ви не зробили цього одному з найменших, то не зробили й Мені.
А Він їм на те: „Істинно кажу вам: щоразу, коли ви відмовляли в допомозі одному з братів Моїх найменших, ви відмовляли й Мені”.