Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Коли Ісус промовив усі ці слова, то сказав Своїм учням:
Когда Иисус окончил все слова сии, то сказал ученикам Своим:
Ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський буде виданий на розп’яття.
вы знаете, что через два дня будет Пасха, и Сын Человеческий предан будет на распятие.
Тоді зібралися первосвященики, [книжники] та старші народу у дворі первосвященика на ім’я Каяфа
Тогда собрались первосвященники и книжники и старейшины народа во двор первосвященника, по имени Каиафы,
і змовилися підступом схопити Ісуса та вбити.
и положили в совете взять Иисуса хитростью и убить;
Однак вони казали: Не у свято, щоб не сталося заколоту в народі!
но говорили: только не в праздник, чтобы не сделалось возмущения в народе.
І ось, коли Ісус був у Витанії, у домі Симона прокаженого,
Когда же Иисус был в Вифании, в доме Симона прокажённого,
до нього підійшла жінка, яка мала алебастрову посудину з дорогоцінним миром, і, коли Він сидів, вилила Йому на голову.
приступила к Нему женщина с алавастровым сосудом мира драгоценного и возливала Ему возлежащему на голову.
Побачивши це, учні обурилися і сказали: Навіщо така даремна трата?
Увидев это, ученики Его вознегодовали и говорили: к чему такая трата?
Адже це можна було дорого продати і роздати бідним!
Ибо можно было бы продать это миро за большую цену и дать нищим.
Зрозумівши, Ісус сказав їм: Навіщо ви докоряєте жінці? Вона зробила Мені добре діло;
Но Иисус, уразумев сие, сказал им: что смущаете женщину? она доброе дело сделала для Меня:
бідних ви завжди маєте із собою, а Мене не завжди маєте.
ибо нищих всегда имеете с собою, а Меня не всегда имеете;
Виливши миро на Моє тіло, вона вчинила це на Мій похорон.
возлив миро сие на тело Моё, она приготовила Меня к погребению;
Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися це Євангеліє в усьому світі, буде розповідатися і про те, що вона зробила, — на згадку про неї.
истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие в целом мире, сказано будет в память её и о том, что она сделала.
Тоді один із дванадцятьох, якого звали Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників
Тогда один из двенадцати, называемый Иуда Искариот, пошёл к первосвященникам
і сказав: Що ви дасте мені, і я видам Його вам? Вони ж заплатили йому тридцять срібних монет.
и сказал: что вы дадите мне, и я вам предам Его? Они предложили ему тридцать сребреников;
І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
и с того времени он искал удобного случая предать Его.
Першого дня Опрісноків до Ісуса підійшли учні й запитали: Де хочеш, щоб ми приготували Тобі спожити пасху?
В первый же день опресночный приступили ученики к Иисусу и сказали Ему: где велишь нам приготовить Тебе пасху?
Він відповів: Ідіть у місто до одного чоловіка й скажіть йому: Учитель каже: Мій час близько, у тебе справлю Пасху зі Своїми учнями.
Он сказал: пойдите в город к такому-то и скажите ему: «Учитель говорит: время Моё близко; у тебя совершу пасху с учениками Моими».
Учні зробили так, як звелів їм Ісус, і приготували пасху.
Ученики сделали, как повелел им Иисус, и приготовили пасху.
Коли настав вечір, Він сів до столу з дванадцятьма [учнями]
Когда же настал вечер, Он возлёг с двенадцатью учениками;
і, як вони їли, сказав: Запевняю вас, що один із вас Мене видасть.
и когда они ели, сказал: истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня.
Дуже сумуючи, кожний почав говорити Йому: Чи не я, Господи?
Они весьма опечалились и начали говорить Ему, каждый из них: не я ли, Господи?
А Він у відповідь сказав: Той, хто вмочить зі Мною рукою в мисці, — Мене видасть.
Он же сказал в ответ: опустивший со Мною руку в блюдо, этот предаст Меня;
Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, яка зрадить Сина Людського. Краще було б тій людині не народитися!
впрочем, Сын Человеческий идёт, как писано о Нём, но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предаётся: лучше было бы этому человеку не родиться.
Озвався і Юда, зрадник Його, і сказав: Чи це не я, Учителю? Відповів йому: Ти сказав.
При сём и Иуда, предающий Его, сказал: не я ли, Равви? Иисус говорит ему: ты сказал.
Коли ж вони їли, Ісус, узявши хліб і поблагословивши, переломив, дав учням і сказав: Прийміть, їжте, це — тіло Моє.
И когда они ели, Иисус взял хлеб и, благословив, преломил и, раздавая ученикам, сказал: приимите, ядите: сие есть Тело Моё.
Потім узяв чашу і, віддавши подяку, подав їм і сказав: Пийте з неї всі,
И, взяв чашу и благодарив, подал им и сказал: пейте из неё все,
бо це кров Моя [Нового] Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів.
ибо сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая во оставление грехов.
Та кажу вам, що віднині не питиму із цього плоду виноградного аж до того дня, коли його новим питиму з вами в Царстві Мого Отця.
Сказываю же вам, что отныне не буду пить от плода сего виноградного до того дня, когда буду пить с вами новое вино в Царстве Отца Моего.
Тоді каже їм Ісус: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари.
Тогда говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь, ибо написано: «поражу пастыря, и рассеются овцы стада»;
А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї.
по воскресении же Моём предварю вас в Галилее.
У відповідь Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся!
Пётр сказал Ему в ответ: если и все соблазнятся о Тебе, я никогда не соблазнюсь.
Ісус промовив до нього: Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся.
Иисус сказал ему: истинно говорю тебе, что в эту ночь, прежде нежели пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня.
Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Так само сказали і всі учні.
Говорит Ему Пётр: хотя бы надлежало мне и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. Подобное говорили и все ученики.
Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.
Потом приходит с ними Иисус на место, называемое Гефсимания, и говорит ученикам: посидите тут, пока Я пойду, помолюсь там.
І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити.
И, взяв с Собою Петра и обоих сыновей Зеведеевых, начал скорбеть и тосковать.
Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!
Тогда говорит им Иисус: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте со Мною.
І, пройшовши трохи далі, упав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.
И, отойдя немного, пал на лицо Своё, молился и говорил: Отче Мой! если возможно, да минует Меня чаша сия; впрочем, не как Я хочу, но как Ты.
Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
И приходит к ученикам и находит их спящими, и говорит Петру: так ли не могли вы один час бодрствовать со Мною?
Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.
бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.
Ещё, отойдя в другой раз, молился, говоря: Отче Мой! если не может чаша сия миновать Меня, чтобы Мне не пить её, да будет воля Твоя.
Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими.
И, придя, находит их опять спящими, ибо у них глаза отяжелели.
Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова.
И, оставив их, отошёл опять и помолился в третий раз, сказав то же слово.
Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників.
Тогда приходит к ученикам Своим и говорит им: вы всё ещё спите и почиваете? вот, приблизился час, и Сын Человеческий предаётся в руки грешников;
Устаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!
встаньте, пойдём: вот, приблизился предающий Меня.
Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу.
И, когда ещё говорил Он, вот, Иуда, один из двенадцати, пришёл, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и старейшин народных.
А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!
Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его.
Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій [1] , Учителю! — та й поцілував Його.
И, тотчас подойдя к Иисусу, сказал: радуйся, Равви! И поцеловал Его.
Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його.
Иисус же сказал ему: друг, для чего ты пришёл? Тогда подошли и возложили руки на Иисуса, и взяли Его.
І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
И вот, один из бывших с Иисусом, простёрши руку, извлёк меч свой и, ударив раба первосвященникова, отсёк ему ухо.
Тоді каже йому Ісус: Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть.
Тогда говорит ему Иисус: возврати меч твой в его место, ибо все, взявшие меч, мечом погибнут;
Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів?
или думаешь, что Я не могу теперь умолить Отца Моего, и Он представит Мне более, нежели двенадцать легионов Ангелов?
Як же тоді збудуться Писання, що так має статися?
как же сбудутся Писания, что так должно быть?
У той час Ісус промовив до юрби: Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене.
В тот час сказал Иисус народу: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями взять Меня; каждый день с вами сидел Я, уча в храме, и вы не брали Меня.
Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли.
Сие же всё было, да сбудутся писания пророков. Тогда все ученики, оставив Его, бежали.
Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші.
А взявшие Иисуса отвели Его к Каиафе первосвященнику, куда собрались книжники и старейшины.
Петро ж ішов за Ним віддалік до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться.
Пётр же следовал за Ним издали, до двора первосвященникова; и, войдя внутрь, сел со служителями, чтобы видеть конец.
А первосвященики [та старші] і весь синедріон [2] шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби Його вбити,
Первосвященники и старейшины и весь синедрион искали лжесвидетельства против Иисуса, чтобы предать Его смерти,
але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє
и не находили; и, хотя много лжесвидетелей приходило, не нашли. Но наконец пришли два лжесвидетеля
і кажуть: Він говорив: Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати.
и сказали: Он говорил: «могу разрушить храм Божий и в три дня создать его».
Первосвященик устав і сказав Йому: Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?
И, встав, первосвященник сказал Ему: что же ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?
Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заклинаю Тебе Богом Живим, щоб Ти сказав нам: Чи Ти Христос — Син Божий?
Иисус молчал. И первосвященник сказал Ему: заклинаю Тебя Богом живым, скажи нам, Ты ли Христос, Сын Божий?
Ісус йому відповів: Ти сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, Який буде сидіти праворуч Сили та прийде на хмарах небесних!
Иисус говорит ему: ты сказал; даже сказываю вам: отныне узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.
Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи: Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви чули богохульство!
Тогда первосвященник разодрал одежды свои и сказал: Он богохульствует! на что ещё нам свидетелей? вот, теперь вы слышали богохульство Его!
Як ви вважаєте? Вони ж у відповідь сказали: Він повинен померти!
как вам кажется? Они же сказали в ответ: повинен смерти.
Тоді плювали Йому в обличчя та били Його, а інші били по щоках
Тогда плевали Ему в лицо и заушали Его; другие же ударяли Его по ланитам
і приговорювали: Пророкуй нам, Христе, хто Тебе вдарив?
и говорили: прореки нам, Христос, кто ударил Тебя?
Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи: І ти був з Ісусом галилейцем!
Пётр же сидел вне на дворе. И подошла к нему одна служанка и сказала: и ты был с Иисусом Галилеянином.
Але він відрікся перед усіма, промовивши: Не знаю, що ти кажеш!
Но он отрёкся перед всеми, сказав: не знаю, что ты говоришь.
Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були: Цей був з Ісусом Назарянином!
Когда же он выходил за ворота, увидела его другая, и говорит бывшим там: и этот был с Иисусом Назореем.
І знову відрікся з клятвою: Я не знаю Цієї Людини!
И он опять отрёкся с клятвою, что не знает Сего Человека.
Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє!
Немного спустя подошли стоявшие там и сказали Петру: точно и ты из них, ибо и речь твоя обличает тебя.
Тоді він почав зарікатися і клястися, що не знав Цієї Людини. І враз заспівав півень.
Тогда он начал клясться и божиться, что не знает Сего Человека. И вдруг запел петух.