Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів
Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у містах Ветфаґія та Віфанія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив. Відв’яжіть його й приведіть сюди.
і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? — то скажіть: Господь потребує його, — Він відразу ж відішле його назад.
А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”».
І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.
Отож учні пішли до села й, знайшовши віслючка, припнутого до дверей на вулиці, відв’язали його.
Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
Дехто з людей, які стояли там, запитали їх: «Що ви робите? Навіщо віслючка відв’язуєте?»
А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.
Та учні відповіли, як Ісус їх навчив, тож люди дозволили їм забрати віслючка.
І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, і Він сів на нього.
Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг, а Ісус сів на нього верхи.
Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].
Багато хто з людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зелене віття, зрізане в лузі.
7 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:
«Осанна! [34] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!
«Осанна! [34] Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє!
Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!
Благословенне царство батька нашого Давида! Осанна Небесам Всевишнім!»
Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.
Увійшовши до Єрусалиму, Ісус ступив у Храм і оглянув усе навколо. Але оскільки було вже пізно, Він вирушив із дванадцятьма апостолами до Віфанії.
Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.
Наступного дня, коли Ісус вирушав з Віфанії, Він дуже зголоднів.
І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
Побачивши ряснолисте фіґове дерево, Він підійшов подивитися, чи не знайдеться на ньому плодів. Та наблизившись, Ісус не побачив на дереві нічого, крім самого листя, оскільки була не та пора, коли родить фіґове дерево.
Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.
Тоді ж Ісус промовив до дерева: «Нехай же повік більше ніхто не їсть плодів твоїх!» Та учні Його те чули.
І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
У Єрусалимі Ісус зайшов у двір Храму, і почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів.
І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!
Потім Ісус почав навчати людей, промовляючи: «У Святому Писанні сказано: „Мій Храм буде домом молитви для всіх народів”, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!»
І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.
Головні священики та книжники почули те й почали обмірковувати, як убити Ісуса, бо боялися Його, адже весь народ був вражений Його наукою.
А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.
Як настав вечір, Ісус і Його учні подалися з міста.
Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла.
Вранці, йдучи повз фіґове дерево, учні побачили, що воно геть висохло від самого кореня.
І, згадавши, Петро каже Йому: Учителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!
Петро згадав про дерево і сказав Ісусу: «Вчителю, поглянь! Те дерево, що Ти прокляв, геть усохло».
Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, — то так і буде йому.
Істинно кажу вам: якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море!” І якщо матимете ви віру і не сумніватиметесь, то воно неодмінно збудеться.
Тому Я кажу вам: Усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам.
Ось чому Я й кажу вам: чого б не просили ви у молитві, вірте, що ви все це вже одержали, й тоді усе це стане вашим.
І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.
Коли молитеся, прощайте тим, проти кого щось погане маєте, щоб і Отець ваш на Небесах міг простити вам гріхи ваші.
[Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].
[Але якщо ви не прощаєте, то й Отець Небесний не простить вам гріхів ваших».] [35]
І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші,
Повернувшись знову до Єрусалиму, Ісус прийшов до двору Храма. До Нього підійшли головні священики, книжники й старійшини і запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?
А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.
У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю.
Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!
Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей? Відповідайте ж Мені».
Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?
Юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо: „Від Господа” — то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка.
А якщо скажемо: „Від людей” — то народ розгнівається на нас». (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком).