Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Ісус почав промовляти до них у притчах. Один чоловік насадив виноградник, зробив огорожу, зладнав виноградну давильню [1] , збудував башту і, передавши все винарям, від’їхав.
І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину.
У певний час він послав раба до винарів узяти від винарів частину з врожаю виноградника.
І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних.
А вони, схопивши його, побили й відіслали ні з чим.
Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим.
І він знову послав до них іншого раба, — і цьому побили голову та зневажили.
І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили.
І він послав ще одного, а того вони вбили. Отак і інших: деяких били, інших убивали.
Ще іншого він послав, а вони того — вбили. Та й багато інших — їх вони або побили, або повбивали.
Ще мав він єдиного улюбленого сина. Нарешті він послав його до них, вважаючи: Мого сина вони пошанують!
Ще мав єдиного сина улюбленого — і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.
Але ті винарі вирішили між собою: Це ж спадкоємець! Давайте його вб’ємо — і спадщина буде наша!
Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша.
І, схопивши, вони вбили його й викинули з виноградника.
І схопивши його, вбили та викинули з виноградника.
Отже, що зробить господар виноградника? Він прийде і вигубить винарів, а виноградник віддасть іншим.
Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим.
Хіба не читали ви цього Писання: Камінь, що його відкинули будівничі, наріжним каменем став!
Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним.
Від Господа сталося це, і воно є дивним в очах наших!
Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!"
І вони шукали нагоди Його схопити, бо зрозуміли, що цю притчу сказав Він про них, але боялися юрби. Тож, залишивши Його, відійшли.
І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.
І вони послали до Нього деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті впіймали Його на слові.
Послали до нього декого з фарисеїв та іродіян, щоб його впіймати на слові.
Ті підійшли, та й кажуть Йому: Учителю, знаємо, що Ти справедливий, ні на кого не зважаєш, на людське обличчя не дивишся, а правдиво навчаєш доріг Божих. Чи годиться давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?
Прийшли ті й кажуть до нього: "Учителю, знаємо, що ти щиросердий і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на обличчя людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Отож, чи личить давати данину кесареві, чи ні? Давати, чи не давати?"
Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив.
Він же, знавши їхнє лукавство, сказав їм: "Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив."
І вони принесли. А Він каже їм: Чий це образ і напис? І вони відповіли Йому: Кесаря.
Вони й принесли. І каже їм: "Чий це образ і напис?" — "Кесарів", — ті йому відповідають.
Тоді Ісус сказав їм: Кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! І вони дивувалися з Нього.
Тоді Ісус промовив до них: "Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові — що Боже." І вони дивувались йому.
І прийшли до Нього садукеї [2] , — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи:
І прийшли до нього садукеї, які кажуть, що немає воскресіння, і ставлять йому таке питання:
Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові.
"Учителю, Мойсей був написав нам, що коли в когось помре брат і зоставить жінку, дітей же не зоставить, то щоб брат його взяв жінку і воскресив потомство братові своєму.
Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей.
Сім братів було. Перший узяв жінку і помер, не лишивши потомства.
Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також.
Узяв її другий — і помер, не лишивши потомства; так само і третій.
І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка.
Ніякий із сімох не лишив потомства. А після всіх померла й жінка.
У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину!
При воскресінні, як вони воскреснуть, — котрого з них вона буде жінкою? Бо семеро мали її за жінку."
Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили?
Ісус же сказав їм: "Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте Письма й Божої сили?
Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі.
Бо як воскресають із мертвих, то ні женяться, ані заміж виходять, а будуть як ангели на небі.
А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?
А про мертвих — що вони воскреснуть — хіба ви не читали про той кущ в книзі Мойсея, як ото Бог сказав до нього: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака й Бог Якова!
Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся!
Він Бог не мертвих, а живих. Тож дуже ви помиляєтеся."
А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх?
Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?"
Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь.
Ісус відповів: "Перша — Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог — Господь Єдиний,
І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь].
і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.
[І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає.
А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає."
І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього,
І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він — Єдиний, і що нема іншого, крім нього.
і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення [3] та жертви.
А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, — це більш, ніж усі всепалення та жертви."
А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати.
Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати.
І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів?
Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос — син Давидів?
Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги.
Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги.
Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою.
Сам Давид зве його Господом; як же тоді він — його син?" І багато людей слухало його радо.
І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах,
І він говорив у своїм повчанні: "Остерігайтесь книжників, що люблять проходжуватися у довгих шатах, вітання на майданах,
перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах;
перші сидження у синагогах, перші місця на бенкетах,
які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд!
що з'їдають доми вдовині й довго моляться для виду. На них буде суворіший присуд."
Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало.
І сівши проти скарбоні, дивився, як народ кидає гроші у скарбоню. Чимало заможних кидали багато.
І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант [4].
І ось прийшла одна вбога вдовиця і вкинула дві лепти, тобто кодрант.
І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці,
І прикликавши своїх учнів, сказав їм: "Істинно кажу вам, що ота вбога вдовиця вкинула більш від усіх, які кидали у скарбоню.