Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Через два дні була Пасха й Опрісноки. Первосвященики та книжники шукали, як би Його підступом схопити та вбити.
Через два дня надлежало быть празднику Пасхи и опресноков. И искали первосвященники и книжники, как бы взять Его хитростью и убить;
Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.
но говорили: только не в праздник, чтобы не произошло возмущения в народе.
Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира [1]. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову.
И когда был Он в Вифании, в доме Симона прокажённого, и возлежал, — пришла женщина с алавастровым сосудом мира из нарда чистого, драгоценного и, разбив сосуд, возлила Ему на голову.
Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира?
Некоторые же вознегодовали и говорили между собою: к чему сия трата мира?
Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв [2] і роздати бідним! Тож докоряли їй.
Ибо можно было бы продать его более нежели за триста динариев и раздать нищим. И роптали на неё.
А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!
Но Иисус сказал: оставьте её; что её смущаете? Она доброе дело сделала для Меня.
Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте.
Ибо нищих всегда имеете с собою и, когда захотите, можете им благотворить; а Меня не всегда имеете.
Що вона могла — те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном.
Она сделала, что могла: предварила помазать тело Моё к погребению.
Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [це] Євангеліє в усьому світі, — те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!
Истинно говорю вам: где ни будет проповедано Евангелие сие, в целом мире, сказано будет, в память её, и о том, что она сделала.
Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його.
И пошёл Иуда Искариот, один из двенадцати, к первосвященникам, чтобы предать Его им.
А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати.
Они же, услышав, обрадовались, и обещали дать ему сребреники. И он искал, как бы в удобное время предать Его.
Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?
В первый день опресноков, когда заколали пасхального агнца, говорят Ему ученики Его: где хочешь есть пасху? мы пойдём и приготовим.
Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним.
И посылает двух из учеников Своих и говорит им: пойдите в город; и встретится вам человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним,
Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху?
и, куда он войдёт, скажите хозяину дома того: «Учитель говорит: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас.
И он покажет вам горницу большую, устланную, готовую: там приготовьте нам.
І відійшли учні, і прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували пасху.
И пошли ученики Его, и пришли в город, и нашли, как сказал им; и приготовили пасху.
А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
Когда настал вечер, Он приходит с двенадцатью.
І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене.
И, когда они возлежали и ели, Иисус сказал: истинно говорю вам, один из вас, ядущий со Мною, предаст Меня.
Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?]
Они опечалились и стали говорить Ему, один за другим: не я ли? и другой: не я ли?
Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці.
Он же сказал им в ответ: один из двенадцати, обмакивающий со Мною в блюдо.
І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися!
Впрочем, Сын Человеческий идёт, как писано о Нём; но горе тому человеку, которым Сын Человеческий предаётся: лучше было бы тому человеку не родиться.
Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!
И когда они ели, Иисус, взяв хлеб, благословил, преломил, дал им и сказал: приимите, ядите; сие есть Тело Моё.
І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї.
И, взяв чашу, благодарив, подал им: и пили из неё все.
І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох.
И сказал им: сие есть Кровь Моя Нового Завета, за многих изливаемая.
Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!
Истинно говорю вам: Я уже не буду пить от плода виноградного до того дня, когда буду пить новое вино в Царствии Божием.
І каже їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці.
И говорит им Иисус: все вы соблазнитесь о Мне в эту ночь; ибо написано: «поражу пастыря, и рассеются овцы».
Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї.
По воскресении же Моём, Я предварю вас в Галилее.
А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!
Пётр сказал Ему: если и все соблазнятся, но не я.
Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене!
И говорит ему Иисус: истинно говорю тебе, что ты ныне, в эту ночь, прежде нежели дважды пропоёт петух, трижды отречёшься от Меня.
Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, — все одно не відречуся від Тебе! Так само говорили й усі інші.
Но он ещё с большим усилием говорил: хотя бы мне надлежало и умереть с Тобою, не отрекусь от Тебя. То же и все говорили.
І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся.
Пришли в селение, называемое Гефсимания; и Он сказал ученикам Своим: посидите здесь, пока Я помолюсь.
Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися,
И взял с Собою Петра, Иакова и Иоанна; и начал ужасаться и тосковать.
та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, — залишайтеся тут і пильнуйте!
И сказал им: душа Моя скорбит смертельно; побудьте здесь и бодрствуйте.
Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година.
И, отойдя немного, пал на землю и молился, чтобы, если возможно, миновал Его час сей;
І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!
и говорил: Авва Отче! всё возможно Тебе; пронеси чашу сию мимо Меня; но не чего Я хочу, а чего Ты.
Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години?
Возвращается и находит их спящими, и говорит Петру: Симон! ты спишь? не мог ты бодрствовать один час?
Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение: дух бодр, плоть же немощна.
І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова.
И, опять отойдя, молился, сказав то же слово.
А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відповісти.
И, возвратившись, опять нашёл их спящими, ибо глаза у них отяжелели, и они не знали, что Ему отвечать.
Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників.
И приходит в третий раз и говорит им: вы всё ещё спите и почиваете? Кончено, пришёл час: вот, предаётся Сын Человеческий в руки грешников.
Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник!
Встаньте, пойдём; вот, приблизился предающий Меня.
Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від первосвящеників, книжників і старших.
И тотчас, как Он ещё говорил, приходит Иуда, один из двенадцати, и с ним множество народа с мечами и кольями, от первосвященников и книжников и старейшин.
Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть!
Предающий же Его дал им знак, сказав: Кого я поцелую, Тот и есть, возьмите Его и ведите осторожно.
І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його.
И, придя, тотчас подошёл к Нему и говорит: Равви! Равви! и поцеловал Его.
Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його.
А они возложили на Него руки свои и взяли Его.
Один із тих, які стояли, вихопив меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
Один же из стоявших тут извлёк меч, ударил раба первосвященникова и отсёк ему ухо.
Ісус сказав їм у відповідь: Як проти розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене схопити.
Тогда Иисус сказал им: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня.
Щодня був Я з вами, навчав у храмі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання!
Каждый день бывал Я с вами в храме и учил, и вы не брали Меня. Но да сбудутся Писания.
А один юнак ішов за Ним, обгорнувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його.
Один юноша, завернувшись по нагому телу в покрывало, следовал за Ним; и воины схватили его.
Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.
Но он, оставив покрывало, нагой убежал от них.
А Ісуса повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники.
И привели Иисуса к первосвященнику; и собрались к нему все первосвященники и старейшины и книжники.
Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами, та й грівся біля вогню.
Пётр издали следовал за Ним, даже внутрь двора первосвященникова; и сидел со служителями, и грелся у огня.
А первосвященики і весь синедріон [3] шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не знаходили.
Первосвященники же и весь синедрион искали свидетельства на Иисуса, чтобы предать Его смерти; и не находили.
Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися.
Ибо многие лжесвидетельствовали на Него, но свидетельства сии не были достаточны.
Деякі вставали і лжесвідчили проти Нього так:
И некоторые, встав, лжесвидетельствовали против Него и говорили:
Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотворний!
мы слышали, как Он говорил: «Я разрушу храм сей рукотворенный, и через три дня воздвигну другой, нерукотворенный».
Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать?
Тогда первосвященник стал посреди и спросил Иисуса: что Ты ничего не отвечаешь? что они против Тебя свидетельствуют?
Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного?
Но Он молчал и не отвечал ничего. Опять первосвященник спросил Его и сказал Ему: Ты ли Христос, Сын Благословенного?
А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!
Иисус сказал: Я; и вы узрите Сына Человеческого, сидящего одесную силы и грядущего на облаках небесных.
Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки?
Тогда первосвященник, разодрав одежды свои, сказал: на что ещё нам свидетелей?
Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він повинен померти.
Вы слышали богохульство; как вам кажется? Они же все признали Его повинным смерти.
Деякі почали плювати на Нього, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя.
И некоторые начали плевать на Него и, закрывая Ему лицо, ударять Его и говорить Ему: прореки. И слуги били Его по ланитам.
Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць первосвященика,
Когда Пётр был на дворе внизу, пришла одна из служанок первосвященника
побачила Петра, який грівся, глянула на нього й каже: І ти був з Ісусом Назарянином!
и, увидев Петра, греющегося, и всмотревшись в него, сказала: и ты был с Иисусом Назарянином.
Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень.
Но он отрёкся, сказав: не знаю и не понимаю, что ты говоришь. И вышел вон на передний двор; и запел петух.
Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він — один з них.
Служанка, увидев его опять, начала говорить стоявшим тут: этот из них.
Він знову відрікся. Невдовзі присутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти — галилеєць [і мова твоя подібна].
Он опять отрёкся. Спустя немного, стоявшие тут опять стали говорить Петру: точно ты из них; ибо ты Галилеянин, и наречие твоё сходно.
А він почав зарікатися і клястися, що не знає того Чоловіка, про Якого вони говорять.
Он же начал клясться и божиться: не знаю Человека Сего, о Котором говорите.
І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.
Тогда петух запел во второй раз. И вспомнил Пётр слово, сказанное ему Иисусом: «прежде нежели петух пропоёт дважды, трижды отречёшься от Меня»; и начал плакать.