Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Cовременный перевод WBTC
Через два дні була Пасха й Опрісноки. Первосвященики та книжники шукали, як би Його підступом схопити та вбити.
До Пасхи и Праздника Пресных Хлебов оставалось два дня. И первосвященники и законоучители, выискивая, как бы обманным путём схватить и убить Иисуса,
Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.
говорили: "Только не во время праздника. Иначе народ может взбунтоваться".
Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира [1]. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову.
Когда Иисус находился в Вифании и сидел за трапезой за столом в доме Симона прокажённого, туда пришла женщина с алебастровым сосудом драгоценного благовония из чистого нарда. Она вскрыла алебастровый сосуд и возлила благовоние Ему на голову.
Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира?
Некоторые ученики рассердились и стали говорить друг другу: "К чему такое расточение благовония?
Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв [2] і роздати бідним! Тож докоряли їй.
Ведь его можно было бы продать более чем за триста динариев и раздать деньги нищим". И стали укорять женщину.
А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!
Но Иисус сказал: "Оставьте её в покое. Зачем вы её смущаете? Она сделала для Меня доброе дело.
Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте.
Ибо нищие всегда с вами, и вы можете помогать им в любое время, когда захотите. Но Я не всегда буду с вами.
Що вона могла — те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном.
Она сделала, что могла: умастила Моё Тело благовонием заранее, чтобы приготовить его к погребению.
Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [це] Євангеліє в усьому світі, — те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!
Истинно говорю: где бы в мире ни благовествовали, в память о ней будет сказано о том, что она сделала".
Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його.
Вскоре после этого Иуда Искариот, один из двенадцати апостолов, пошёл к первосвященникам, чтобы предать в их руки Иисуса.
А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати.
Они обрадовались, услышав это, и обещали дать ему за это деньги. И стал Иуда искать удобного случая, чтобы предать Иисуса.
Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?
В первый день Праздника Пресных Хлебов, когда был принесён в жертву пасхальный ягнёнок, Его ученики сказали Ему: "Где Ты хочешь есть пасхальный ужин? Мы пойдём и всё приготовим".
Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним.
И Он послал двух Своих учеников, сказав им: "Идите в город. Вам встретится человек, несущий кувшин с водой. Следуйте за ним
Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху?
и скажите хозяину того дома, куда он войдёт: "Учитель спрашивает: Где комната, в которой Я могу собраться с Моими учениками для пасхального ужина?"
І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас.
Хозяин покажет вам большую комнату наверху, в которой всё будет уже подготовлено. Там и приготовьте для нас ужин".
І відійшли учні, і прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували пасху.
Ученики вышли и пошли в город, и нашли всё в точности, как сказал им Иисус, и приготовили пасхальный ужин.
А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
Когда наступил вечер, Он пришёл с двенадцатью апостолами.
І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене.
И когда они сидели за столом и ели, Иисус сказал: "Истинно говорю: один из вас, кто сейчас ест со Мной, предаст Меня".
Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?]
Они опечалились и один за другим стали говорить Ему: "Конечно же, не я!"
Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці.
Иисус ответил им: "Это будет один из двенадцати, обмакивающий свой хлеб в одно блюдо со Мной.
І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися!
Сын Человеческий пройдёт по назначенному пути и умрёт, как и написано о Нём. Но горе тому, кто предаст Сына Человеческого! Лучше бы ему и вовсе не родиться".
Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!
И когда они ели, Он взял хлеб, благословил, преломил его и отдал им, сказав: "Ешьте, это Тело Моё".
І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї.
Затем Он взял чашу с вином и, возблагодарив Бога, передал им, и все они отпили из этой чаши.
І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох.
А Он сказал: "Это Кровь Моя, которая скрепляет новое соглашение и которая должна пролиться за многих.
Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!
Истинно говорю: не притронусь к вину до того дня, когда буду пить новое вино в Царстве Божьем".
І каже їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці.
Иисус сказал им: "Вы все потеряете веру, ибо написано: "Поражу пастыря, и овцы рассеются!"
Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї.
Но после Моего воскресения Я появлюсь в Галилее раньше вас".
А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!
Пётр сказал Ему: "Даже если все остальные потеряют веру, Я не потеряю".
Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене!
Тогда Иисус ему ответил: "Истинно говорю, что сегодня, этой самой ночью, прежде чем дважды пропоёт петух, ты трижды отречёшься от Меня".
Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, — все одно не відречуся від Тебе! Так само говорили й усі інші.
Но Пётр повторял ещё настойчивее: "Даже если я должен умереть с Тобой, я не отрекусь от Тебя". И другие говорили то же самое.
І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся.
После этого они пошли в селение, называемое Гефсиманией, и Иисус сказал Своим ученикам: "Посидите здесь, пока Я помолюсь".
Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися,
Он взял с собой Петра, Иакова и Иоанна. Он стал горевать и тревожиться,
та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, — залишайтеся тут і пильнуйте!
говоря им: "Моя душа скорбит смертельно. Побудьте здесь и бодрствуйте".
Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година.
Отойдя немного в сторону, Он упал на землю и молился, чтобы, если возможно, тот час миновал Его.
І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!
Он сказал: "Авва! Отец Мой! Для Тебя всё возможно. Сделай же так, чтобы чаша эта миновала Меня. Но делай не то, что Я хочу, а то, что Ты хочешь".
Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години?
Затем Он вернулся к ним и, найдя их спящими, сказал Петру: "Симон, ты спишь? Разве не мог ты бодрствовать один час?
Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!
Бодрствуйте и молитесь, чтобы не впасть в искушение. Дух силён, а плоть слаба".
І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова.
Он снова отошёл и молился, говоря то же самое.
А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відповісти.
Затем Он вернулся к ним и опять нашёл их спящими, так как веки их отяжелели. И они не знали, что Ему сказать.
Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників.
Он подошёл к ним в третий раз и сказал: "Вы всё ещё спите и отдыхаете? Довольно. Час настал. Сына Человеческого предают в руки грешников.
Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від первосвящеників, книжників і старших.
И сразу же, пока Иисус ещё говорил, появился Иуда, один из двенадцати, и с ним толпа, вооружённая мечами и кольями, которую прислали первосвященники, законоучители и старейшины.
Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть!
Предающий дал им знак: "Тот, кого я поцелую, и есть Иисус. Хватайте Его и берите под стражу".
І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його.
И тотчас, подойдя к Иисусу, сказал: "Учитель!" и поцеловал Его.
Один із тих, які стояли, вихопив меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
Но один из стоявших рядом учеников выхватил меч, ударил слугу первосвященника и отсёк ему ухо.
Ісус сказав їм у відповідь: Як проти розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене схопити.
Тогда Иисус сказал им: "Вы вышли на Меня с мечами и кольями, как будто Я — преступник.
Щодня був Я з вами, навчав у храмі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання!
Каждый день Я был с вами, уча в храме, и вы не схватили Меня. Но то, что сказано в Писаниях, должно исполниться".
А один юнак ішов за Ним, обгорнувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його.
Среди последователей Иисуса был один юноша, у которого на теле не было ничего, кроме льняного покрывала, и они схватили и его также.
Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.
Но он оставил покрывало у них в руках и убежал нагой.
А Ісуса повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники.
Иисуса привели к главному первосвященнику, где собрались все первосвященники, старейшины и законоучители.
Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами, та й грівся біля вогню.
А Пётр на расстоянии последовал за Ним прямо во двор первосвященника и сидел там со слугами, греясь у огня.
А первосвященики і весь синедріон [3] шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не знаходили.
Первосвященники и весь синедрион пытались найти свидетельство против Иисуса, чтобы предать Его смерти, но ничего найти не могли,
Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися.
ибо, хотя многие лжесвидетельствовали против Него, их показания не сходились между собой.
Деякі вставали і лжесвідчили проти Нього так:
Затем некоторые встали и, лжесвидетельствуя против Него, сказали:
Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотворний!
"Мы слышали, как Он говорил: "Я снесу этот храм рукотворный, и в три дня выстрою другой, нерукотворный".
Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать?
Тогда первосвященник, встав перед Ним, спросил Иисуса: "Почему не отвечаешь? Что за свидетельство представляют против Тебя эти люди?"
Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного?
Но Он молчал и ничего не отвечал. Снова первосвященник задал Ему вопрос: "Ты ли Христос, Сын Благословенного Бога?"
А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!
Иисус ответил: "Да. И вы увидите Сына Человеческого, сидящего справа от Всемогущего и грядущего в облаках небесных".
Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки?
Тогда первосвященник, разодрав свои одежды, сказал: "Зачем нам ещё свидетели?
Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він повинен померти.
Вы слышали богохульство. Что вы думаете об этом?" И они все сказали, что Он виновен и должен быть предан смерти.
Деякі почали плювати на Нього, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя.
Некоторые стали плевать в Него. Надев повязку Ему на глаза, они стали избивать Его кулаками, говоря при этом: "Так прорицай же!" И стражники отвели Его в сторону и стали бить.
Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць первосвященика,
Когда Пётр находился во дворе, пришла одна из служанок первосвященника
побачила Петра, який грівся, глянула на нього й каже: І ти був з Ісусом Назарянином!
и, увидев греющегося у огня Петра, внимательно посмотрела на него и сказала: "Ты тоже был с тем Назаретянином, Иисусом".
Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень.
Но он стал отрицать это, говоря: "Не знаю и не понимаю, что ты говоришь". Он вышел на передний двор, и запел петух.
Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він — один з них.
А служанка опять стала говорить стоявшим рядом: "Этот человек один из них".
Він знову відрікся. Невдовзі присутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти — галилеєць [і мова твоя подібна].
Но Пётр снова отрёкся, а спустя немного времени стоявшие там сказали Петру: "Ты точно один из них, потому что ты тоже галилеянин".
А він почав зарікатися і клястися, що не знає того Чоловіка, про Якого вони говорять.
И он начал клясться и божиться: "Я не знаю Человека, о Котором вы говорите".
І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.
И тотчас петух пропел во второй раз. И, вспомнив обращённые к нему слова Иисуса: "Прежде чем петух пропоёт дважды, ты трижды отречёшься от Меня", Пётр разрыдался.