Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 14) | (Марка 16) →

Переклад Турконяка

Переклад Хоменка

  • Рано-вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном учинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
  • З самого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками — увесь синедріон. Зв'язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові.
  • І запитав Його Пилат: Ти — Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!
  • Пилат спитав його: "Ти — цар юдейський?" Він же у відповідь мовить йому: "Ти кажеш."
  • А первосвященики дуже Його звинувачували.
  • А первосвященики багато обвинувачували його.
  • Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!
  • І знову спитав його Пилат, кажучи: "Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять."
  • Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.
  • Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат.
  • На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.
  • На свято Пасхи відпускав він їм одного в'язня, того, якого вони просили.
  • Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.
  • А був один, що звавсь Варавва, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство.
  • Натовп підійшов і став просити, щоби поступив, як і завжди.
  • І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди.
  • Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
  • Пилат же відповів їм, кажучи: "Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?"
  • Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.
  • Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі.
  • Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.
  • Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву.
  • Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?
  • Пилат знову заговорив і мовив до них: "Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?"
  • Вони ж знову закричали: Розіпни Його!
  • А ті знову закричали: "Розіпни його!"
  • А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!
  • Пилат же сказав до них: "Що за зло вчинив він?" А вони ще гірше кричали: "Розіпни його!"
  • І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
  • Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли.
  • Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
  • Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту.
  • Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
  • Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього
  • і почали вітати Його: Радій [1] , Царю юдейський!
  • та й почали його вітати: "Радуйся, царю юдейський!"
  • Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
  • І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому.
  • А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
  • Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп'яття.
  • Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.
  • Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест.
  • Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
  • І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце,
  • Давали Йому [пити] вино зі смирною [2] , але Він не взяв.
  • та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв.
  • І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
  • Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме.
  • Була третя година [3] , як розіп’яли Його.
  • Була ж: третя година, коли вони розіп'яли його.
  • І написали Його провину так: Цар юдейський.
  • А був і напис, за що його засуджено, написаний: "Цар Юдейський."
  • З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
  • І розіп'яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього.
  • [Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
  • Тоді збулось Писання, що каже: "І з беззаконними полічено його."
  • Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
  • І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: "Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш
  • Спаси Себе Самого — зійди з хреста!
  • — спаси себе з хреста!"
  • Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
  • А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: "Інших спасав, а себе — не може спасти!
  • Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
  • Христос, цар Ізраїля — хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували." Та й ті, що були з ним розп'яті, зневажали його.
  • Коли настала шоста година [4] , темрява оповила всю землю — до дев’ятої години [5].
  • А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години.
  • А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?
  • О дев'ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: "Елої, Елої, лама савахтані?" — що означає у перекладі: "Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?"
  • Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю [6]!
  • Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: "Он, Іллю кличе!"
  • А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!
  • Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: "Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!"
  • Ісус голосно скрикнув — і віддав духа.
  • А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа.
  • І завіса в храмі роздерлася надвоє — згори додолу.
  • Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу.
  • Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!
  • Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: "Чоловік цей справді був Син Божий."
  • Були і жінки, які здалека дивилися: між ними — Марія Магдалина, Марія — мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.
  • Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія,
  • Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
  • що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим.
  • Коли звечоріло, а була п’ятниця [7] , яка є перед суботою, —
  • Коли настав уже вечір, — тому що була це п'ятниця, тобто перед суботою,
  • прийшов Йосиф, котрий з Ариматеї, — шанований радник, який сам очікував Божого Царства, — і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
  • — Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса.
  • Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?
  • Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер.
  • Довідавшись від сотника, дав тіло Йосифові.
  • Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло;
  • Той купив полотно, зняв Його тіло, обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.
  • а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу;
  • Марія Магдалина і Марія, Йосієва мати, дивилися, де Його поховали.
  • Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено.

  • ← (Марка 14) | (Марка 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025