Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І Він прийшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав суху руку.
І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити.
І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
І каже чоловікові, який мав суху руку: Стань посередині.
І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
А їх запитує: У суботу годиться робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити? Вони ж мовчали.
А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“ Вони ж мовчали.
І, глянувши на них з обуренням, засмучений закам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: Простягни руку! Той простягнув — і його рука стала здоровою.
І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ І той простяг, — і рука йому стала здорова!
І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами [1] зібрали раду проти Нього, як Його погубити.
Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
А Ісус відійшов зі Своїми учнями до моря, і багато людей пішло за Ним з Галилеї та з Юдеї,
А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
з Єрусалима та з Ідумеї, із Зайордання, з Тира й Сидона. Великий натовп, почувши, що робив Він, зібрався до Нього.
і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
І сказав Своїм учням приготувати човен, щоб народ не тіснив Його;
І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
бо Він оздоровив багатьох, тож ті, хто мав недуги, кидалися до Нього, аби до Нього доторкнутися.
Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
І нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним і кричали, вигукуючи: Ти — Син Божий!
І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
Та Він суворо наказав їм, щоб не виявляли Його.
А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
Ісус вийшов на гору і закликав тих, кого Сам хотів, і вони прийшли до Нього.
І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
Він призначив дванадцятьох, яких назвав апостолами, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати,
І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
і щоб вони мали владу виганяти бісів.
і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
Він призначив дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро,
І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
а Якову Зеведеєвому та Іванові, братові Якова, дав ім’я Воанергес, тобто сини грому;
і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
і Андрія, і Филипа, і Вартоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта,
і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
І приходить додому; і знову збирається натовп, тож не мали вони змоги навіть хліба попоїсти.
І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
Коли Його рідні почули, то вийшли, щоби забрати Його, бо говорили, що Він не в Собі.
І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
А книжники, які поприходили з Єрусалима, казали, що Він має Вельзевула [2] і що бісівським князем бісів виганяє.
А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
Покликавши їх, Він промовляв їм у притчах: Як може сатана сатану виганяти?
І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
І коли царство саме в собі поділиться, не зможе встояти те царство;
І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
і коли дім сам у собі поділиться, не зможе встояти той дім;
І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
і коли сатана повстав проти себе самого й поділився, не може він устояти, але то йому кінець.
І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
Ніхто не може пограбувати майно сильного, удершись до його дому, якщо спершу не зв’яже сильного, — і лише тоді пограбує його дім.
Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
Запевняю [3] вас, що всі гріхи й богозневага простяться людським синам, хоч скільки б вони не зневажали,
Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
а хто буде зневажати Святого Духа, той не матиме прощення довіку, а підпаде під вічний осуд.
Але, хто богознева́жить Духа Святого, — повіки йому не відпуститься, але́ гріху вічному він підпадає“.
Його мати та Його брати прийшли і, стоячи надворі, послали по Нього, щоби покликати Його.
І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
А довкола Нього сидів натовп. І переказували Йому: Ось, Твоя мати, Твої брати і Твої сестри надворі шукають Тебе.
А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
А Він у відповідь їм каже: Хто Моя мати та Мої брати?
А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
І, поглянувши довкола Себе на тих, які сиділи, каже: Ось Моя мати та Мої брати!
І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!