Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Марка 3) | (Марка 5) →

Переклад Турконяка

Новый русский перевод

  • І знову почав Ісус навчати біля моря. І зібралося до Нього багато людей, так що Він Сам, увійшовши в човен, перебував на морі, а весь натовп був край моря, на землі.
  • Иисус опять учил у озера. Вокруг Него собралась огромная толпа, так что Он был вынужден сесть в лодку и немного отплыть, а весь народ стоял на берегу.
  • І Він навчав їх багато притчами, і казав їм у Своєму навчанні:
  • Иисус многому учил народ в притчах, говоря им:
  • Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти.
  • — Послушайте: сеятель вышел сеять.
  • І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його.
  • Когда он разбрасывал семена, то некоторые из них упали у самой дороги. Прилетели птицы и склевали их.
  • А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і відразу зійшло, бо земля була неглибока.
  • Другие упали в каменистые места, где было мало плодородной почвы. Они быстро проросли, потому что почва была неглубокой.13
  • А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло.
  • Но когда взошло солнце, оно опалило ростки, и те засохли, так как у них не было глубоких корней.
  • А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду.
  • Другие упали в терновник, который разросся, заглушил их, и семена не дали урожая.
  • Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто разів.
  • Но семена, которые упали на хорошую почву, взошли, выросли и принесли урожай в тридцать, а то и в шестьдесят, и даже во сто крат больше, чем было посеяно.
  • І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!
  • Потом Иисус добавил:
    — У кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит!
  • А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі.
  • Позже, когда Иисус был один, Его постоянные спутники вместе с двенадцатью спросили Его о притчах.
  • І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах,
  • Иисус ответил:
    — Вам открыта тайна Божьего Царства, а тем, внешним, все дается в притчах,
  • щоб, дивлячись, бачили — і не побачили; слухаючи, чули — і не зрозуміли; щоб вони не навернулися, аби [їхні гріхи] були прощені!
  • чтобы

    «они смотрели, но не увидели,
    и слушали, но не поняли;
    чтобы они не обратились и не были бы прощены».14

  • І каже їм: Невже ви не зрозуміли цієї притчі? А як же зрозумієте всі притчі?
  • Потом Иисус спросил:
    — Неужели и вы не поняли эту притчу? Как же вы тогда вообще сможете понимать притчи?
  • Сіяч сіє слово.
  • Сеятель сеет слово.
  • Ось ті, які при дорозі, де сіється слово; як тільки почують, негайно приходить сатана і забирає слово, посіяне в них.
  • Некоторые люди похожи на семена, посеянные у дороги. Как только они услышат слово, приходит сатана и похищает посеянное в них.
  • А ті, котрі на кам’янистому ґрунті посіяні, коли почують слово, то відразу з радістю приймають його,
  • Другие похожи на семена, посеянные на каменистой почве. Эти люди, когда слышат слово, сразу же принимают его с радостью.
  • але не мають у собі кореня і нестійкі; коли настануть утиски або переслідування за слово, вони відразу спокушуються.
  • Но у них нет корня, и поэтому их хватает лишь на короткое время, и когда наступают трудности и гонения за слово, они сразу же отступаются.
  • А інші є ті, які посіяні в тернях: вони чують слово,
  • Третьи — как семена, посеянные среди терновника. Они слышат слово,
  • але приходять клопоти віку й омана багатства та інших бажань, заглушують слово — і воно залишається без плоду.
  • но повседневные заботы, любовь к богатству и другие желания заглушают слово, делая его бесплодным.
  • А ось ті, які посіяні в добру землю: вони чують слово та приймають, і приносять урожай: один — у тридцять, один — у шістдесят, а один — у сто разів!
  • А есть люди, похожие на семена, посеянные в хорошую почву. Они слышат слово, принимают его и приносят плод — в тридцать, шестьдесят, а то и во сто крат больше посеянного.
  • І казав їм: Хіба приносять світильник, щоби поставити під посудину чи під ліжко? Чи щоби поставити на свічнику?
  • Затем Он сказал им:
    — Разве для того вносят в дом светильник, чтобы поставить его под горшок или под кровать? Наоборот, его ставят на подставку.
  • Тому що немає нічого захованого, що не виявилося б, і немає таємного, яке б не розкрилося.
  • Нет ничего тайного, что не станет явным, и нет ничего скрытого, что не выйдет на свет.
  • Якщо хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає!
  • Если у кого есть уши, чтобы слышать, пусть слышит.
  • І Він говорив їм: Зважайте на те, що чуєте: якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, і додасться вам.
  • И еще сказал им:
    — Будьте внимательны к тому, что вы слышите. Какой мерой вы мерите, такой будет отмерено и вам, и даже прибавлено.
  • Адже хто має, тому дасться, а хто не має, то й те, що має, буде забране від нього!
  • У кого есть, тому будет дано еще, и у кого нет, будет отнято и то, что он имеет.
  • І казав: Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю;
  • Еще Он сказал:
    — Божье Царство похоже на то, как если бы человек засеял поле.
  • і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, — він не знає.
  • Проходят дни и ночи, человек то спит, то бодрствует, а семена всходят и растут, он и сам не знает как,
  • Сама по собі земля родить: спершу стебло, потім колос, а тоді — повно пшениці в колосі.
  • ведь земля сама дает плод. Сначала появляется росток, затем колос, колос наливается зерном,
  • Коли ж доспіє врожай, він негайно посилає женців із серпом, бо настали жнива!
  • и когда созреет урожай, человек приходит с серпом, потому что наступила жатва.15
  • І Він казав: До чого уподібнимо Царство Боже? Або до якої притчі прирівняємо його?
  • Иисус продолжал:
    — С чем можно сравнить Божье Царство? В какой притче можно описать его?
  • Воно — як зерно гірчиці; коли сіється в землю, воно є найменшим з усього насіння, що на землі,
  • Оно как горчичное зерно. Когда его сеют в землю, оно самое маленькое из всех семян,
  • та коли посіяти, виростає і стає більшим від усякої городньої рослини, і пускає таке велике гілля, що в його затінку можуть гніздитися птахи небесні.
  • но когда вырастает, то становится больше всех огородных растений и раскидывает такие большие ветви, что птицы небесные могут вить гнезда в их тени.16
  • І багатьма подібними притчами Він говорив їм слово, наскільки його вони могли сприйняти;
  • Иисус рассказывал им много подобных притч. Он не говорил им больше того, что они были в силах воспринять.
  • без притчі ж не говорив їм, а Своїм учням окремо все пояснював.
  • Без притч Иисус вообще не учил, но когда Он оставался наедине со Своими учениками, Он все им объяснял.
  • А як настав вечір того дня, Ісус каже їм: Переправимося на той бік.
  • В тот же день, вечером, Иисус сказал Своим ученикам:
    — Переправимся на другую сторону озера.
  • Відпустивши натовп, вони взяли Його, тому що Він був у човні. Й інші човни були з Ним.
  • Отпустив народ, они вошли в лодку к Иисусу и отплыли от берега. К ним присоединились и другие лодки.
  • Та здійнялася сильна буря з вітром; і хвилі заливали човен, так що човен вже наповнювався водою.
  • Внезапно поднялся сильный шторм. Волны били о борта лодки, и ее стало заливать.
  • А Він був Сам на кормі — спав на подушці. І будять Його, і кажуть Йому: Учителю, хіба Тобі байдуже, що ми гинемо?
  • А Иисус в это время спал на корме, подложив подушку под голову. Ученики разбудили Его и сказали:
    — Учитель! Неужели Тебе все равно, что мы гибнем?
  • Уставши, Він наказав вітрові й звелів морю: Перестань, ущухни! І вітер перестав, і настала велика тиша.
  • Проснувшись, Он запретил ветру и приказал озеру:
    — Умолкни! Перестань!
    В тот же момент ветер стих, и наступил полный штиль.
  • І Він сказав їм: Чому ви такі лякливі? Невже не маєте віри?
  • — Ну, что вы испугались? — сказал Он ученикам. — Неужели у вас еще нет веры?
  • А вони дуже сильно злякалися і говорили один одному: Хто ж Він такий, що і вітер, і море Йому підкоряються?
  • Перепуганные ученики спрашивали друг друга:
    — Кто Он, что даже ветер и море Ему повинуются?

  • ← (Марка 3) | (Марка 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025