Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Вони перепливли на другий бік моря, до землі Гадаринської.
І перевезлись на той бік моря, у землю Гадаринську.
А як Він вийшов із човна, зненацька перестрів Його біснуватий чоловік з гробниць.
І скоро вийшов Він із човна, зараз зустрів Його чоловік із гробів у дусї нечистому,
Жив він у тих гробницях, і ніхто не міг його скувати навіть ланцюгами,
що домував між гробами, і навіть залїзами нїхто не міг його звязати:
бо часто в’язали його путами й кайданами, та він розривав кайдани і нищив пута, і ніхто не міг його приборкати;
часто бо заковувано його в кайдани й залїза, й розривав залїза на собі, й ламав кайдани, й нїхто його не здолїв угамувати.
і завжди, вночі та вдень, він перебував у гробницях і в горах, кричав і бився об каміння.
І по всяк час у ночі і в день пробував він у горах та гробах, кричавши, та бивши себе каміннєм.
Та коли він здалека побачив Ісуса, то прибіг і поклонився Йому.
Побачивши ж Ісуса оддалеки, прибіг та й уклонив ся Йому,
І, закричавши гучним голосом, каже: Що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.
Оскільки Він говорив йому: Нечистий духу, вийди з людини!
(Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка.)
Ісус запитав його: Яке твоє ім’я? Той каже Йому: Легіон [1] моє ім’я, — бо нас багато!
І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.
І дуже благав Його, щоб не виганяв їх із цієї околиці.
І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.
І просили Його, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них увійшли ми!
І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.
І Він дозволив їм. Тож повиходили нечисті духи, увійшли у свиней, і кинулося стадо — десь зо дві тисячі — з кручі в море та втопилося в морі.
І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.
А ті, хто їх пас, втекли й сповістили в місті та в селах. І люди вийшли побачити, що сталося.
А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.
І приходять до Ісуса, і бачать, що біснуватий — той, хто мав легіон, — сидить одягнений і при своєму розумі; і вони злякалися.
І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.
Розповіли ж їм очевидці, що сталося з біснуватим, і про свиней.
І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.
І коли Він сідав у човен, то просив Його біснуватий, щоби бути з Ним.
І як увійшов Він у човен, просив Його той, що був біснуватий, щоб бути з Ним.
Та Він йому не дозволив, але сказав йому: Іди до свого дому, до своїх, і сповісти їм, що для тебе Господь зробив, як змилосердився над тобою!
Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
Тож пішов він, та й почав проповідувати в Десятимісті [2] про те, що зробив для нього Ісус, і всі дивувалися.
І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.
А як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря.
А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, упав Йому до ніг
І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
і дуже просив Його, кажучи: Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!
і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його.
І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років
Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
та багато натерпілася від численних лікарів, — витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, —
і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало,
почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу.
почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
Вона говорила: Якщо лише доторкнуся до Його одягу, — одужаю!
Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби.
І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги.
Тієї ж миті Ісус відчув у Собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: Хто доторкнувся до Мого одягу?
І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
А Його учні говорили Йому: Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: Хто доторкнувся до Мене?
І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила.
І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду.
Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
Він же промовив до неї: Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги.
Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги, та й сказали: Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?
Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?
Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: Не бійся, тільки вір!
Ісус же, почувши сказане слово, рече зараз школьному старшинї: Не лякайсь, тільки віруй.
І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Івана — брата Якового.
І не дозволив нїкому йти з собою, тільки Петрові, та Якову, та Йоанові, брату Якова.
Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили.
І приходить у господу до школьного старшини, й бачить трівогу, й плачущих, і голосячих вельми.
Увійшовши, сказав їм: Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!
І, ввійшовши, рече їм: Чого трівожетесь та голосите? Дївча не вмерло, а спить.
І почали сміятися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина.
І насьміхали ся з Него. Він же, виславши всїх, бере батька та матїр дївчинки, й тих, що з Ним, і ввіходить, де дївча лежало.
І, взявши дитину за руку, промовив до неї: Таліта кум [3] , — що в перекладі означає: Дівчино, кажу тобі, встань!
І, взявши дївча за руку, рече їй: Талита куми, що єсть перекладом: Дївчинко, тобі глаголю: встань.
І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння.
І зараз устало дївча, й ходило, бо було дванайцяти років. І дивувались дивом великим.