Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
New Living Translation
Ісус вийшов звідти і попрямував до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.
Jesus Rejected at Nazareth
Jesus left that part of the country and returned with his disciples to Nazareth, his hometown.
Jesus left that part of the country and returned with his disciples to Nazareth, his hometown.
А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато хто слухав і дивувався, кажучи: Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками?
The next Sabbath he began teaching in the synagogue, and many who heard him were amazed. They asked, “Where did he get all this wisdom and the power to perform such miracles?”
Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри серед нас? І вони спокушалися через Нього.
А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
Then Jesus told them, “A prophet is honored everywhere except in his own hometown and among his relatives and his own family.”
І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки.
And because of their unbelief, he couldn’t do any miracles among them except to place his hands on a few sick people and heal them.
І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
And he was amazed at their unbelief.
Jesus Sends Out the Twelve Disciples
Then Jesus went from village to village, teaching the people.
Jesus Sends Out the Twelve Disciples
Then Jesus went from village to village, teaching the people.
Покликавши дванадцятьох, Він почав посилати їх по двох, наділяючи їх владою над нечистими духами.
І сказав їм, щоб нічого не брали в дорогу — тільки одну палицю: ні хліба, ні торби, ні мідяків у пояс,
але щоби взули сандалі й не одягалися у дві одежини.
He allowed them to wear sandals but not to take a change of clothes.
І Він говорив їм: Куди тільки ввійдете в дім, там перебувайте, доки не вийдете звідти.
“Wherever you go,” he said, “stay in the same house until you leave town.
І коли б у якомусь місці не прийняли вас і не послухали вас, то, виходячи звідти, обтрусіть пил з ніг — як свідчення проти них. [Запевняю вас: легше буде Содому й Гоморрі в день судний, ніж місту цьому].
But if any place refuses to welcome you or listen to you, shake its dust from your feet as you leave to show that you have abandoned those people to their fate.”
І, вийшовши, вони проповідували, щоб люди покаялися,
So the disciples went out, telling everyone they met to repent of their sins and turn to God.
і виганяли численних бісів, а багатьох недужих помазували олією і зціляли.
And they cast out many demons and healed many sick people, anointing them with olive oil.
І почув цар Ірод, оскільки відоме стало Його Ім’я, і люди говорили, що це — Іван Хреститель устав з мертвих, тому й такі чудеса здійснюються Ним.
Інші ж казали, що це — Ілля, ще інші вважали, що це — пророк або один із пророків.
Others said, “He’s the prophet Elijah.” Still others said, “He’s a prophet like the other great prophets of the past.”
А Ірод, почувши, сказав: Той Іван, якому я відтяв голову, це він воскреснув!
When Herod heard about Jesus, he said, “John, the man I beheaded, has come back from the dead.”
Адже Ірод, пославши воїнів, схопив Івана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею.
For Herod had sent soldiers to arrest and imprison John as a favor to Herodias. She had been his brother Philip’s wife, but Herod had married her.
А Іван сказав Іродові: Не годиться мати тобі жінку твого брата!
John had been telling Herod, “It is against God’s law for you to marry your brother’s wife.”
Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла.
So Herodias bore a grudge against John and wanted to kill him. But without Herod’s approval she was powerless,
Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, і оберігав його, а слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою.
for Herod respected John; and knowing that he was a good and holy man, he protected him. Herod was greatly disturbed whenever he talked with John, but even so, he liked to listen to him.
Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галилейських старшин,
Herodias’s chance finally came on Herod’s birthday. He gave a party for his high government officials, army officers, and the leading citizens of Galilee.
увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!
І він поклявся їй: Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого.
He even vowed, “I will give you whatever you ask, up to half my kingdom!”
І вона, вийшовши, запитала в матері: Що попросити? Та ж сказала: Голови Івана Хрестителя!
She went out and asked her mother, “What should I ask for?”
Her mother told her, “Ask for the head of John the Baptist!”
Her mother told her, “Ask for the head of John the Baptist!”
І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: Хочу, щоб негайно дав ти мені на полумиску голову Івана Хрестителя!
So the girl hurried back to the king and told him, “I want the head of John the Baptist, right now, on a tray!”
І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити.
Then the king deeply regretted what he had said; but because of the vows he had made in front of his guests, he couldn’t refuse her.
Тож відразу цар послав свого охоронця, наказавши принести голову Івана. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці
So he immediately sent an executioner to the prison to cut off John’s head and bring it to him. The soldier beheaded John in the prison,
та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері.
brought his head on a tray, and gave it to the girl, who took it to her mother.
А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поховали його в гробниці.
When John’s disciples heard what had happened, they came to get his body and buried it in a tomb.
І посходилися апостоли до Ісуса та сповістили Йому про все: що зробили і чого навчили.
Jesus Feeds Five Thousand
The apostles returned to Jesus from their ministry tour and told him all they had done and taught.
А Він каже їм: Ви підіть самі подалі в пустинне місце та відпочиньте трохи! Бо так багато було тих, які приходили й відходили, що навіть не було їм коли попоїсти.
Then Jesus said, “Let’s go off by ourselves to a quiet place and rest awhile.” He said this because there were so many people coming and going that Jesus and his apostles didn’t even have time to eat.
Тож вони самі відпливли човном до відлюдного місця.
So they left by boat for a quiet place, where they could be alone.
Та побачили їх, як пливли, і багато хто впізнав їх. І пішки люди збіглися туди з усіх міст і прибули раніше за них.
But many people recognized them and saw them leaving, and people from many towns ran ahead along the shore and got there ahead of them.
Вийшовши, Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, і почав їх багато навчати.
Jesus saw the huge crowd as he stepped from the boat, and he had compassion on them because they were like sheep without a shepherd. So he began teaching them many things.
І коли минуло чимало часу, учні, підійшовши до Нього, говорили: Це місце пустинне, а пора вже пізня,
Late in the afternoon his disciples came to him and said, “This is a remote place, and it’s already getting late.
тож відпусти їх, щоби пішли до навколишніх хуторів і сіл та купили собі щось їсти.
Send the crowds away so they can go to the nearby farms and villages and buy something to eat.”
Він же у відповідь сказав їм: Дайте ви їм їсти! А вони відповідають Йому: Чи нам піти купити на двісті динаріїв [1] хліба і дати їм їсти?
Він же каже їм: Скільки хлібів маєте? Ідіть подивіться. І довідавшись, кажуть: П’ять і дві рибини.
“How much bread do you have?” he asked. “Go and find out.”
They came back and reported, “We have five loaves of bread and two fish.”
They came back and reported, “We have five loaves of bread and two fish.”
І звелів їм посадити всіх групами на зеленій траві.
Then Jesus told the disciples to have the people sit down in groups on the green grass.
Посідали група за групою: по сто та по п’ятдесят.
So they sat down in groups of fifty or a hundred.
Узявши п’ять хлібів та дві рибини і звернувши погляд до неба, Він поблагословив, розломив хліби і давав учням Своїм, щоби клали перед ними, і обидві рибини всім розділив.
Jesus took the five loaves and two fish, looked up toward heaven, and blessed them. Then, breaking the loaves into pieces, he kept giving the bread to the disciples so they could distribute it to the people. He also divided the fish for everyone to share.
а з того, що залишилося, та з риб зібрали дванадцять повних кошиків.
and afterward, the disciples picked up twelve baskets of leftover bread and fish.
А тих, які споживали хліб, було зо п’ять тисяч чоловіків.
І негайно Він змусив Своїх учнів сісти в човен і раніше за Нього пливти на той бік, до Витсаїди, а Він тим часом відпустить людей.
Jesus Walks on Water
Immediately after this, Jesus insisted that his disciples get back into the boat and head across the lake to Bethsaida, while he sent the people home.
І, відпустивши їх, Він пішов на гору помолитися.
After telling everyone good-bye, he went up into the hills by himself to pray.
А як настав вечір, човен був серед моря, а Він Сам-один на суходолі.
Late that night, the disciples were in their boat in the middle of the lake, and Jesus was alone on land.
Побачивши, що втомилися від веслування, — бо вітер дув супроти них, — близько четвертої сторожі [2] ночі Він підійшов до них, ідучи по морю, і хотів їх минути.
Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що то привид, і закричали,
but when they saw him walking on the water, they cried out in terror, thinking he was a ghost.
бо всі Його побачили і занепокоїлися. І тут же Він заговорив до них, і сказав їм: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
Він увійшов до них у човен — і вітер ущух.
Then he climbed into the boat, and the wind stopped. They were totally amazed,
А в собі вони все ще були сповнені жаху, тому що не зрозуміли чуда з хлібами, бо їхнє серце було закам’янілим.
for they still didn’t understand the significance of the miracle of the loaves. Their hearts were too hard to take it in.
І, перепливши, вони прибули до Генісаретської землі й причалили.
After they had crossed the lake, they landed at Gennesaret. They brought the boat to shore
Коли вони вийшли з човна, люди відразу, упізнавши Його,
and climbed out. The people recognized Jesus at once,
оббігли всю ту околицю і почали на носилках приносити хворих — скрізь, де б Він не з’явився.
and they ran throughout the whole area, carrying sick people on mats to wherever they heard he was.
І куди б Він не входив, — до сіл, міст, хуторів, — скрізь на майданах клали недужих і благали Його, щоб хоч до краю Його одягу доторкнутися, а ті, хто торкався до Нього, зцілялися.
Wherever he went — in villages, cities, or the countryside — they brought the sick out to the marketplaces. They begged him to let the sick touch at least the fringe of his robe, and all who touched him were healed.