Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Зібралися до Нього фарисеї та дехто з книжників, які прийшли з Єрусалима.
Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.
І помітили, що деякі з Його учнів їли хліб нечистими, тобто немитими, руками.
І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, —
Адже фарисеї і всі юдеї не їдять, якщо добре не вимиють рук, дотримуючись передань старших.
бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,
І, повернувшись з торгу, поки не помиються, не їдять. Є і багато чого іншого, що вони прийняли, щоби дотримуватися: миття чашок, глечиків, мідного посуду, лежаків.
і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, —
І запитують Його фарисеї та книжники: Чому Твої учні не дотримуються передань старших і немитими руками їдять хліб?
отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"
А Він відповів їм: Добре Ісая пророкував про вас, лицемірів, як написано: Цей народ устами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.
Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;
Та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
та вони марно мене почитають, навчаючи наук — наказів людських."
Залишивши Божу заповідь, ви тримаєтеся людських передань: [миєте глечики, чашки й робите багато чого іншого, подібного до цього].
Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: «обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.»"
І Він говорив їм: Ви вміло відкидаєте Божу заповідь, аби лише зберегти передання ваші.
І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.
Адже Мойсей сказав: Шануй свого батька і свою матір; і ще: Хто лихословить батька або матір, нехай смертю помре.
Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і — хто проклинає батька або матір — смерть такому!
Ви ж кажете: Якщо хто скаже батькові або матері: корван, тобто дар Богові є те, що ви мали б одержати від мене,
А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, —
то після цього вже дозволяється нічого не робити для батька чи для матері, —
тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.
усуваєте Боже Слово оцим вашим переданням, яке ви ж і встановили. І робите багато інших подібних речей!
Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, — та й чимало іншого такого чините!"
І, покликавши знову людей, казав їм: Послухайте Мене всі та зрозумійте.
І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!
Нічого немає поза людиною, що входило б у неї і робило б її нечистою, але те, що виходить із неї, — те людину опоганює.
Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.
І коли від людей Він увійшов до оселі, то учні запитали Його про притчу.
І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.
А Він сказав їм: Невже й ви такі нездогадливі? Хіба не розумієте, що все, що ззовні, входить у людину, не може зробити її нечистою,
А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,
бо воно не йде до серця, а в шлунок, і потім виходить — так очищується всяка їжа?
— воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."
Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою.
Далі казав: "Те, що виходить з людини, — те осквернює людину.
Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства,
З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,
перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство.
перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.
Усе це зло зсередини виходить і людину опоганює!
Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."
Вирушивши звідти, Він попрямував у землі Тирські [і Сидонські]. І, ввійшовши в дім, Він хотів, щоб ніхто не довідався про Нього, але Він не зміг утаїтися.
І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.
Як тільки почула про Нього жінка, дочка якої мала нечистого духа, вона прийшла й припала до Його ніг;
Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.
жінка була грекиня, родом із Сирофінікії; вона благала Його, щоб вигнав біса з її дочки.
Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.
А Він сказав їй: Хай спершу наситяться діти, бо недобре забрати хліб від дітей і кинути щенятам.
Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-
А вона у відповідь каже Йому: Так, Господи, але ж і щенята під столом їдять крихти після дітей!
Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."
І Він сказав їй: За ці слова — іди; біс уже вийшов з твоєї дочки.
І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."
Коли вона повернулася додому, то побачила, що дитина лежала на ліжку, і біс вийшов з неї.
Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, — біс вийшов.
Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя.
І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.
І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку.
І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.
Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика,
І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;
та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата [1]! тобто: Відкрийся!
а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"
І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно.
І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.
Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували.
І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.