Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм:
За тих днів, як знову була сила народу, їсти ж не мали що, то закликав учнів і каже їм:
Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти;
"Шкода мені люду, — ось уже три дні перебуває зо мною, а не має що їсти.
якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.
Коли відпущу голодних додому, ослабнуть дорогою; деякі бо з них поприходили здалека."
Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?
Тож відказали йому учні його: "З чого й хто міг би нагодувати їх хлібом ось тут у пустелі?"
А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.
Він же спитав їх: "Скільки маєте хлібів?" "Сім", — відказали ті.
І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям.
Тоді повелів він народові сісти на землю і, взявши сім хлібів та воздавши хвалу, поламав їх та й дав своїм учням, щоб роздавали, і вони роздали народові.
Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати.
Мали й дещо риб, тоді поблагословив і їх і наказав теж роздати.
І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.
І вони їли й наситились, ще й поназбирали полишених куснів аж сім кошиків;
А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.
було ж їх із чотири тисячі. І відпустив їх.
І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.
А ввійшовши відразу в човен із своїми учнями, прибув у Далманутський край.
Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його.
Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку — вимагали від нього знаку з неба, ставивши його на пробу.
Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки!
Зідхнув же він з усього свого духу та й каже: "Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!"
Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.
І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні.
Учні ж забули взяти хліба — мали з собою лиш один хліб у човні.
І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової.
І наказував їм, кажучи: "Глядіть, бережіться фарисейської закваски та закваски Іродової!"
А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають.
І стали перемовлятись про те, що не мають хліба.
Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле?
Ісус, довідавшись про те, каже до них: "Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще не збагнули, не второпали? Невже ж іще у вас нечуле серце?
Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте,
Маючи очі — не бачите? Маючи вуха — не чуєте? Не пам'ятаєте,
коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять.
як я ламав п'ять хлібів на п'ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Дванадцять" — кажуть йому.
А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім.
"А коли я помножив сім хлібів на чотири тисячі, скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?" — "Сім", — кажуть.
І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього.
Приходять же вони у Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся.
І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш?
Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: "Чи бачиш щонебудь?"
Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.
Глянув той і каже: "Бачу людей, — наче б дерева ходячі!"
Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.
Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].
І послав його додому, кажучи: "Навіть у село не входь."
І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
І пішов Ісус із своїми учнями до сіл Филипової Кесарії, і дорогою розпитував учнів своїх, мовивши до них: "За кого мене люди мають?"
А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків.
Ті йому й відказали: "Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, а ще інші за котрогось із пророків."
І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос.
"А ви, — спитав їх, — що кажете про мене: хто я?" Озвавсь Петро та й каже до нього: "Ти — Христос."
Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
Але наказав їм гостро, щоб нікому не говорили про нього.
І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.
І він узяв навчати їх, що Синові Чоловічому багато треба вистраждати, а й відцураються його старші, первосвященики та книжники, буде він убитий, по трьох же днях воскресне.
І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому.
А говорив про це відкрито. Тоді Петро, взявши його набік, заходився йому докоряти.
А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!
Він же, обернувшись і глянувши на своїх учнів, скартав Петра і сказав: "Геть від мене, сатано! Бо гадаєш ти не про те, що Боже, лише про те, що людське."
І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.
І прикликавши народ разом із своїми учнями, сказав їм: "Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною.
Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її.
Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе.
Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?
Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?
Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!
Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами."