Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм:
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти;
Жаль менї народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозї; деякі бо з них здалека поприходили.
Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлїбом у пустинї?
А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.
І питав їх: Скільки маєте хлїбів? Вони ж кажуть: Сїм.
І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям.
І звелїв Він народові сїдати на землї; і взявши сїм хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клали перед народом.
Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сїм кошів.
А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки!
І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової.
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають.
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше?
Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте,
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять.
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш?
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.
І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, — кажуть люде?
А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків.
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос.
А він рече їм: Ви ж, хто я, скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
І наказав їм, щоб нїкому не казали про Него.
І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третїй день воскресне Він.
І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому.
І явно слово глаголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною.
Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.