Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
У ті дні, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Він покликав учнів і каже їм:
Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
Жаль Мені людей, бо вже три дні перебувають зі Мною, і не мають що їсти;
„Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
якщо Я відпущу їх голодними додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалека.
А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
Та Його учні відповіли Йому: Звідкіля в цій пустелі хтось зможе їх нагодувати хлібом?
І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
А Він запитав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж відповіли: Сім.
А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав Своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям.
Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
Мали вони також трохи риби. Він її поблагословив і сказав також роздати.
І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків.
І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
І відразу, сівши з учнями в човен, Він прибув до Далманутської землі.
І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його.
І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки!
А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік.
І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні.
І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової.
А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають.
Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле?
А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте,
„Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“ І не пам'ятаєте,
коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять.
коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“ Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім.
„А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“ І відказують: „Сім“.
І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього.
І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш?
І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять.
І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно.
Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].
І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
І пішов Ісус з учнями до сіл Кесарії Филипової і дорогою розпитував Своїх учнів, говорячи їм: За кого Мене люди вважають?
Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
А вони у відповідь сказали, що одні — за Івана Хрестителя, інші — за Іллю, ще інші — за одного з пророків.
Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
І ще запитав їх: А ви ж за кого Мене вважаєте? Обізвався Петро, та й каже Йому: Ти — Христос.
І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“ Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
Тоді суворо наказав їм, щоб нікому не розповідали про Нього.
І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
І Він почав їх навчати, що Людському Синові треба буде багато постраждати, і відцураються від Нього старші, первосвященики та книжники; і вб’ють Його, але через три дні Він воскресне.
І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
І слово говорив Він відверто. А Петро відкликав Його вбік і почав перечити Йому.
І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
А Він, обернувшись і поглянувши на учнів Своїх, докірливо сказав Петрові: Іди геть від Мене, сатано, бо не думаєш про те, що Боже, а про те, що людське!
А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
І, покликавши людей та Своїх учнів, сказав їм: Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною.
І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
Адже коли хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить свою душу задля Мене і Євангелія, той спасе її.
Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?
Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
Бо коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!
Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.