Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти.
Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, — до вас повернеться.
і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
У тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;
І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!
і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його, та й скажіть:
У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство!
І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.
Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш!
І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, — Мною гордує; хто ж гордує Мною, — гордує Тим, Хто послав Мене.
Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!
І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
А Він сказав їм: Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав.
Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить.
Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах!
Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби!
Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
[Звернувшись до учнів, Він сказав]: Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, Хто Син, — один тільки Отець; і Хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити.
Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули!
глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
І ось, один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?
І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
Він же відповів йому: Що в Законі написано? Як читаєш?
Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.
Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш!
Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім?
Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим.
Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув;
Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув.
Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився.
Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього.
і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії [1] , дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся.
а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?
Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.
Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
А коли вони подорожували і Він Сам увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його [до свого дому].
Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова.
А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла!
Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,
Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,