Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
І сталося, що Ісус молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.
Якось Ісус молився у віддаленому місці, та коли Він закінчив, один із учнів сказав Йому: «Господи, навчи нас молитися. Адже й Іоан навчав цього своїх учнів».
Він же промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Отче [наш, Який на небесах], нехай святиться Ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; [нехай буде воля Твоя — як на небі, так і на землі].
Тоді Ісус відповів: «Коли молитеся, кажіть так:
„Отче наш [Небесний],[32] хай святиться ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. [Нехай буде воля Твоя, як на Землі, так і на Небі.] [33]
„Отче наш [Небесний],[32] хай святиться ім’я Твоє. Нехай прийде Царство Твоє. [Нехай буде воля Твоя, як на Землі, так і на Небі.] [33]
і прости нам гріхи наші, як і ми самі прощаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у спокусу, [але визволи нас від лукавого].
Прости гріхи наші, як ми прощаємо тим, хто завинив перед нами. І не введи нас у спокусу, [а спаси від лукавого] [35]”».
І сказав їм: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі та скаже йому: Друже, позич мені три хліби,
По тому Ісус додав: «Уявіть собі, що ви маєте друга й приходите до нього опівночі з проханням: „Друже, позич мені три хлібини.
бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому дати!
До мене щойно прийшов один із друзів. Він з дороги, а я не маю чим пригостити його”.
А той зсередини у відповідь каже: Не турбуй мене! Вже двері замкнені й діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі!
І уявіть, що ваш друг відповідає вам з-за дверей: „Відчепися! Двері замкнуті. Мої діти і я вже в ліжку. Не вставати ж мені тепер, аби щось там тобі дати!”
Кажу вам, якщо він не встане і не дасть йому заради дружби, то через його настирливість устане і дасть йому, скільки той потребує.
Істинно кажу вам: хоч він і не підведеться, щоб дати вам хліб заради вашої дружби, але встане й дасть те, що ви просите, якщо будете наполегливі.
І кажу вам: просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам.
То ж кажу вам: просіть, і Бог дасть вам, шукайте і знайдете, стукайте і вам відчинять.
Бо кожний, хто просить, — одержує; і хто шукає, — знаходить, а тому, хто стукає, — відчиняють.
Бо кожен, хто просить — отримає; хто шукає — знайде, а двері завжди відчиняться тим, хто стукає.
Коли в когось з вас, батьків, попросить син [хліба, то невже подасте йому камінь? Або] риби, — чи замість риби подасте йому змію?
Чи є такий батько, який дасть сину гадюку, коли той проситиме риби?
Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона?
Якщо ж син яйце проситиме, то чи дасть йому батько скорпіона? Ніколи!
Отже, якщо ви, будучи злими, умієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?
Отже, коли ви, лихі й недобрі люди, знаєте, як зробити добрий дарунок дітям своїм, то наскільки ж вірніше те, що Отець Небесний обдарує Духом Святим усіх, хто просить!»
Якось Він виганяв біса, який був німий. Сталося так, коли біс вийшов, німий заговорив, — а люди дивувалися.
Одного разу Ісус вигнав нечистого духа з чоловіка, який був німим. Сталося так, що коли нечистий вийшов із німого, той почав говорити. Натовп навколо був вражений.
Деякі ж з них сказали: Вельзевулом [1] , князем бісівським, Він бісів виганяє!
Але деякі з натовпу казали: «Він виганяє нечистих не інакше, як владою Вельзевула, володаря демонів!»
А інші, випробовуючи, вимагали від Нього ознаки з неба.
Деякі інші, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа.
Знаючи їхні думки, Він сказав їм: Кожне царство, яке саме в собі розділилося, запустіє; і дім, який розділився сам у собі, впаде.
Знаючи їхні думки, Ісус мовив: «Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине. І розвалиться та родина, що поділена сама проти себе.
Коли ж сатана сам у собі розділився, то як встоїть його царство? Ви ж кажете, нібито Я Вельзевулом виганяю бісів.
Якщо сатана воюватиме супроти самого себе (як ви кажете), як тоді встоїть його царство? Я питаю про це тому, що ви кажете, ніби Я виганяю нечистих владою Вельзевула.[36]
Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким сини ваші виганяють? Тому вони будуть вам суддями.
А якщо Я виганяю нечистих силою Вельзевула, то чиєю владою виганяють їх ваші послідовники? Тому вони й будуть суддями вашими!
Коли ж Я перстом Божим виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас.
З іншого боку, якщо Я виганяю нечистих Божою силою, то це є доказом того, що Царство Боже вже прийшло до вас.
Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, — його майно в безпеці.
Коли дужий і добре озброєний чоловік стереже свій маєток, тоді майно його в безпеці.
Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і розділить свою здобич.
Та якщо раптом хтось дужчий нападе й переможе, то забере собі зброю й обладунки, на які господар розраховував, щоб захистити себе, і зробить з ними все, що йому забажається.
Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
Хто не зі Мною, той проти Мене, хто не допомагає Мені збирати, той розкидає».
Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить. Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки я вийшов!
«Коли нечистий дух виходить із людини, він блукає пустелями, шукаючи спочинку. І не знайшовши, говорить: „Я повернуся до своєї домівки, що полишив”.
І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним.
Отже, він повертається і знаходить місце своє виметеним і прибраним.
Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших за себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього.
Тоді він іде й приводить сімох інших духів, іще гірших за себе. Вони всі заходять і живуть там, тож тій людині стає ще гірше, ніж було спершу».
Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: Блаженна утроба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!
І от коли Він усе це говорив, одна жінка з натовпу раптом вигукнула Йому: «Блаженне черево, що народило Тебе, і груди, що годували Тебе!»
А Він відказав: Дійсно блаженні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!
Та Він відповів: «Ліпше сказати: блаженний той, хто слухає Слово Боже й дотримується його!»
А коли збиралися люди, почав говорити: Цей рід — лукавий: він ознаки шукає, та ознаки не буде дано йому, — хіба що ознака [пророка] Йони.
Оскільки натовп зростав, Ісус почав говорити: «Тільке лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення не буде здійсненно, аби їм щось довести, крім знамення пророка Йони.[37]
Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду.
Бо так само, як Йона був знаменням для ниневитян, так і Син Людський буде знаменням для цього покоління.
Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут — більше від Соломона.
В Судний День цариця Півдня [38] стане проти людей цього покоління й засудить їх, бо вона сама прийшла здалеку, щоб послухати мудрості Соломонової. А тут є Хтось [39] величніший ніж Соломон.
Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут — більше від Йони.
Люди Ниневії стануть на Суді проти цього покоління й засудять його, бо вони розкаялися у відповідь на проповіді Йони. А тут же є Хтось величніший ніж Йона».
Запаливши світильник, ніхто не ставить його ні в сховок, ні під посудину, але на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло.
«Ніхто не ставить запаленний світильник у таємному місці або під перевернуту посудину. Навпаки, його ставлять на підставку, щоб кожен, хто зайде в приміщення, бачив світло.
Світильником тіла є твоє око. Якщо твоє око буде чисте, то й усе твоє тіло буде світле; коли ж воно буде лукаве, то й твоє тіло буде темне.
Око — єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом. Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві.
Отже, пильнуй, щоби світло, яке в тобі, не було темрявою.
Тож стережіться, щоб світло в вас не перетворилося на темряву!
Бо коли все твоє тіло у світлі, і воно не має жодної темної частини, то і все буде світле, наче світильник осяяв тебе промінням!
Якщо ж усе тіло ваше сповнене світла, і не має темних закутків, то буде так, ніби світильник осяяв вас своїм промінням».
Коли Він говорив, один фарисей запросив Його до себе на гостину. Він прийшов і сів до столу.
Коли Ісус замовк, один з фарисеїв запросив Його пообідати разом. Ісус увійшов до його оселі й зайняв місце за столом.
Фарисей, побачивши, що перед обідом Він не зробив обмивань, здивувався.
Фарисей побачив, що Ісус не омив руки [40] перед їжею, й здивувався.
А Господь промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, чистите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства і лукавства.
Та Господь сказав йому: «Ви, фарисеї, миєте чаші й тарілки ззовні, але зсередини ви повні жадоби й лиха.
Нерозумні, чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
Тож те, що всередині, дайте як милостиню, і все для вас буде чисте.
Намагайтеся очистити себе зсередини. Не обминайте бідних, та буде вам повне очищення.
Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м’яти й рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов; і це належить робити, і того не залишати!
Та горе вам, фарисеї, бо віддаєте десятину з рути, м’яти і всяких інших садових рослин, [41] але оминаєте Закон і любов до Бога. Але ж саме Закон і любов до Господа повинні бути головними. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше.
Горе вам, фарисеям, бо ви любите перші місця в синагогах і вітання на майданах.
Горе вам, фарисеї, бо любите ви займати найпочесніші місця в синагогах, любите, щоб вас шанобливо вітали на базарах.
Горе вам, [книжники і фарисеї — лицеміри], бо ви, наче невидимі гроби: люди по них ходять і не знають того!
Горе вам, бо ви, як непомічені могили — люди зверху ходять по них і не знають цього».
У відповідь один із законників каже Йому: Учителю, кажучи так, Ти ображаєш і нас.
Вислухавши всі ці слова, один із законників озвався: «Вчителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш».
А Він сказав: Горе й вам, законникам, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтеся до тягарів.
Ісус відповів: «Горе й вам, законники, бо ви встановлюєте суворі правила, котрих важко дотримуватися, та звалюєте на людей цей непосильний тягар,[42] а самі й пальцем не поворухнете, щоб полегшити ту ношу.
Горе вам, бо будуєте пам’ятники пророкам, яких батьки ваші повбивали.
Горе вам, бо ви будуєте могили пророкам, але це ж ваші пращури вбили їх.
Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті вбивали їх, а ви будуєте [їм надгробки].
Тож ви засвідчуєте свою згоду з діями ваших предків, бо вони вбивали, а ви будуєте могили.
Через те й Божа мудрість сказала: Пошлю до них пророків та апостолів, і з них декого вб’ють і будуть переслідувати,
Щодо цього, то мудрість Божа також твердила: „Я пошлю до них пророків і апостолів,[43] і декого з них люди вб’ють, а інших переслідуватимуть”.
щоб від цього роду домагатися крові всіх пророків, що пролита від створення світу;
Тож цей рід заплатить за кров усіх пророків, пролиту з часів створення світу — від крові Авеля до крові Захарії,[44] вбитого між вівтарем та Храмом Божим. Так, кажу вам: цьому родові доведеться заплатити за все.
від крові Авеля до крові Захарії, який загинув між жертовником і храмом; так, кажу вам, вимагатимуть звіт за це в цього роду!
Горе вам, законникам, бо ви взяли ключ пізнання, та самі не ввійшли, і тим, які входять, перешкодили!
Горе вам, законники, бо ви забрали від людей ключ до знання Бога. Ви самі не входите і перешкоджаєте іншим — тим, хто прагне».
А коли Він виходив звідти, книжники і фарисеї почали сильно нападати й дуже випитувати Його,
Коли Ісус виходив звідти, книжники і фарисеї були вороже налаштовані до Нього і тиснули на Ісуса різноманітними запитаннями.