Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І сталося, що коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним.
І сталось, як прийшов Він у господу до одного із старших Фарисейських у суботу їсти хлїб, були й вони, назираючи Його.
І ось, перед Ним був один чоловік, хворий на водянку.
І ось один чоловік у водянцї був перед Ним.
Озвавшись, Ісус сказав до законників і фарисеїв: У суботу годиться оздоровляти чи ні?
І озвавшись Ісус, рече до законників та Фарисеїв, глаголючи: Чи годить ся в суботу сцїляти?
Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, оздоровив його й відпустив.
Вони ж мовчали. І взявши сцїлив його, та й відпустив.
І сказав Він їм: Коли в когось із вас син або віл упаде в криницю, хіба не витягнете відразу ж — у день суботній?
І, озвавшись до них, рече: В кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи зараз не витягне його субітнього дня?
А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм:
Сказав же до запрошених приповість, постерігши, як перві місця вибирають, глаголючи до них:
Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними,
Коли запрошений ти від кого на весїллє, то не сїдай на первому місцї, щоб часом поважнїщий тебе не був запрошений від него,
і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш займати останнє місце.
і прийшовши той, хто запросив тебе й його, не сказав тобі: Дай сьому місце; а тодї доведеть ся тобі з соромом останнє місце заняти.
Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою.
Нї, коли ти запрошений, прийшовши сїдай на останньому місцї, щоб, як прийде, хто запросив тебе, сказав тобі: Друже, сїдай вище. Тодї буде тобі слава перед тими, що сидять з тобою.
Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!
Бо кожен, хто нести меть ся вгору, принизить ся, хто ж принизуєть ся, пійде вгору.
Говорив же Він і до того, хто запросив Його: Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, — і в цьому буде тобі винагорода.
Рече ж і тому, що запросив його: Коли справляєш обід або вечерю, не клич приятелїв твоїх, нї братів твоїх, нї сусїд багатих; щоб часом і вони тебе не запросили, й не було тобі відплати.
Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих, —
Нї, коли справляєш гостину, запрошуй убогих, калїк, кривих, слїпих;
і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!
то будеш блажен, бо не мають чим віддати тобі; віддасть ся бо тобі у воскресенню праведних.
Почувши це, один з тих, які сиділи при столі, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві!
Почувши ж се один з сидячих з Ним, каже Йому: Блажен, хто їсти ме хлїб у царстві Божім.
Він же сказав йому: Один чоловік справляв велику гостину і запросив багатьох;
Він же рече йому: Один чоловік справив вечерю велику, та й запросив многих;
і послав свого раба в час гостини, щоби сказав запрошеним: Ідіть, бо вже [все] готове!
і післав слугу свого часу вечері сказати запрошеним: Ійдїть, бо вже все готове.
І враз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
І почали рядом відпрошуватись усї. Первий сказав йому: Поле купив я, то мушу пійти та подивитись на него. Прошу тебе, вибач менї.
А другий сказав: Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
А другий сказав: Пять ярем волів купив я, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач менї.
Ще один сказав: Я одружився і через те не можу прийти.
А знов другий сказав: Я одруживсь, тому й не можу прийти.
Повернувся раб і розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Мерщій виходь на площі та вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кривих!
І прийшовши слуга той, оповів панові своєму. Тодї прогнївившись господар, рече слузї своєму: Вийди хутко на дороги та на улицї городські, та вбогих, та калїк, та кривих, та слїпих поприводь сюди.
І сказав раб: Пане, сталося так, як наказав ти, і ще є місця.
І рече слуга: Пане, сталось, як звелїв єси, та й ще є місце.
Та пан рабові сказав: Вийди на шляхи, на загороди і змушуй увійти, щоб наповнився мій дім.
І рече пан до слуги: Вийди на шляхи та на загороди, та й силуй увійти, щоб повна була господа моя.
Кажу вам, що жодний з тих раніше запрошених мужів не скуштує Моєї вечері. [Бо багато покликаних, та мало вибраних].
Глаголю бо вам, що нїхто з чоловіків тих запрошених не покоштує моєї вечері.
Ішло за Ним багато людей. Обернувшись, Він сказав їм:
Ійшло ж із Ним пребагато народу; й обернувшись рече до них:
Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.
Коли хто приходить до мене, й не зненавидить батька свого, й матїр, і жінку, й дїти, й братів, і сестер, та ще й свою душу, не може учеником моїм бути.
Хто не несе свого хреста і не йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.
І хто не носить хреста свого й не ходить слїдом за мною, не може бути учеником моїм.
Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить для завершення,
Хто бо з вас, задумавши башту будувати, перше сївши не полїчить видатку, чи має на скінченнє?
щоб, коли покладе основу й не зможе докінчити, усі, які побачать, не почали сміятися з нього,
щоб часом, як положить він основину, та не спроможеть ся скінчити, всї, дивлячись, не стали сьміятись із него, кажучи:
кажучи, що цей чоловік почав будувати й не спромігся закінчити.
Що сей чоловік почав будувати, та й не спроміг ся скінчити.
Або який цар, ідучи на бій проти іншого царя, спершу не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами війська зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
Коли ні, то як той ще далеко, шле до нього посланців і просить примирення.
Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем.
Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути.
Отже, сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите?
Добро сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити?