Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І сталося, що коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним.
І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.
І ось, перед Ним був один чоловік, хворий на водянку.
І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.
Озвавшись, Ісус сказав до законників і фарисеїв: У суботу годиться оздоровляти чи ні?
Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“
Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, оздоровив його й відпустив.
Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.
І сказав Він їм: Коли в когось із вас син або віл упаде в криницю, хіба не витягнете відразу ж — у день суботній?
І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“
А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм:
А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:
Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними,
„Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,
і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш займати останнє місце.
і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“ І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.
Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою.
Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“ Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.
Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!
Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.
Говорив же Він і до того, хто запросив Його: Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, — і в цьому буде тобі винагорода.
А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.
Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих, —
Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих,
і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!
і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“
Почувши це, один з тих, які сиділи при столі, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві!
Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“
Він же сказав йому: Один чоловік справляв велику гостину і запросив багатьох;
Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.
і послав свого раба в час гостини, щоби сказав запрошеним: Ідіть, бо вже [все] готове!
І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.
І враз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
А другий сказав: Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вважай мене за виправданого.
А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“
Ще один сказав: Я одружився і через те не можу прийти.
І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.
Повернувся раб і розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Мерщій виходь на площі та вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кривих!
І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.
І сказав раб: Пане, сталося так, як наказав ти, і ще є місця.
І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.
Та пан рабові сказав: Вийди на шляхи, на загороди і змушуй увійти, щоб наповнився мій дім.
І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.
Кажу вам, що жодний з тих раніше запрошених мужів не скуштує Моєї вечері. [Бо багато покликаних, та мало вибраних].
Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“
Ішло за Ним багато людей. Обернувшись, Він сказав їм:
Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:
Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.
„Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́, — той не може буть учнем Моїм!
Хто не несе свого хреста і не йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.
І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!
Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить для завершення,
Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,
щоб, коли покладе основу й не зможе докінчити, усі, які побачать, не почали сміятися з нього,
щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,
кажучи, що цей чоловік почав будувати й не спромігся закінчити.
говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.
Або який цар, ідучи на бій проти іншого царя, спершу не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами війська зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?
Коли ні, то як той ще далеко, шле до нього посланців і просить примирення.
Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.
Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем.
Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.
Отже, сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите?
Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?