Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 14) | (Луки 16) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Підходили до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його.
  • Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
  • І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть.
  • І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
  • А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи:
  • Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
  • Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її?
  • Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
  • І, знайшовши, бере на свої плечі, радіючи,
  • А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
  • і, прийшовши до хати, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася!
  • І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
  • Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння.
  • Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
  • Або яка жінка, маючи десять драхм [1] , якщо загубила одну драхму, не запалює світильника і не замітає хати, шукаючи пильно, доки не знайде?
  • Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
  • А знайшовши, скликає приятельок і сусідок, кажучи: Радійте зі мною, бо я знайшла драхму, що загубилася!
  • А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
  • Такою, кажу вам, буває радість у Божих ангелів за одного грішника, який кається.
  • Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
  • І Він розповів: Один чоловік мав двох синів.
  • Рече ж: Один чоловік мав два сини,
  • І молодший з них сказав батькові: Батьку, дай мені належну частину майна! І він поділив між ними майно.
  • і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
  • А через декілька днів, забравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розпусно.
  • І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
  • Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати.
  • Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
  • Пішов він, та й пристав до одного з громадян тієї землі, а той послав його на свої поля пасти свиней.
  • І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
  • І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав.
  • І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
  • Опам’ятавшись, він сказав: Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду…
  • Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
  • Устану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою
  • Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
  • і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів!
  • і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
  • Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його.
  • І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
  • А син сказав йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм!
  • Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
  • Та батько сказав своїм рабам: Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і взуття на ноги;
  • Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
  • приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися,
  • і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
  • бо цей син мій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся! І почали веселитися.
  • бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
  • А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці.
  • Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
  • Закликавши одного зі слуг, він запитав: Що це таке?
  • І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
  • Той сказав йому: Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв.
  • Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
  • Тож він розгнівався і не хотів увійти. Його батько вийшов і вмовляв його.
  • Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
  • Та він у відповідь сказав своєму батькові: Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями.
  • Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
  • Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля!
  • як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
  • А той відказав йому: Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє.
  • Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
  • Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся!
  • веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

  • ← (Луки 14) | (Луки 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025