Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 15) | (Луки 17) →

Переклад Турконяка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Говорив же Він і до учнів: Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно.
  • Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
  • Покликавши його, сказав йому: Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш керувати!
  • І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником.
  • Став міркувати собі управитель: Що маю робити, — мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся.
  • Каже ж у собі приставник: Що менї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
  • Знаю, що зроблю: коли буду усунений від управління, то хай приймуть мене до своїх домів!
  • Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.
  • І, покликавши кожного з боржників свого пана, запитав першого: Скільки винен ти моєму панові?
  • І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
  • Той відповів: Сто мірок [1] олії. І сказав він йому: Візьми свою розписку, швидко сідай і напиши: п’ятдесят!
  • Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
  • Потім запитав другого: А ти скільки винен? Той відказав: Сто мірок [2] пшениці. Каже йому: Візьми свою розписку й напиши: вісімдесят.
  • Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшеницї. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
  • І похвалив пан нечесного управителя, бо той мудро вчинив. Адже сини цього світу мудріші від синів світла у своєму роді.
  • І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.
  • І Я вам кажу: Набувайте собі друзів з мамони [3] неправди, щоб коли вона зникне, прийняли вас до вічних осель.
  • І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.
  • Вірний у найменшому — і у великому вірний; несправедливий у найменшому — і у великому несправедливий.
  • Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
  • Тож коли в неправедному багатстві ви не були вірні, то хто вам довірить справжнє?
  • Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
  • І коли в чужому ви не були вірні, то хто вам дасть ваше?
  • І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
  • Жодний раб не може двом панам служити: або одного буде ненавидіти, а другого любитиме; або одного буде триматися, а другим нехтуватиме. Не можете служити Богові й мамоні!
  • Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
  • Чули все це фарисеї, які були грошолюбами, і насміхалися з Нього.
  • Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
  • А Він сказав їм: Ви вдаєте із себе праведних перед людьми; Бог же знає ваші серця, бо те, що серед людей високе, — огидне перед Богом.
  • І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же знає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
  • Закон і пророки були до Івана. Відтоді благовіститься Боже Царство, і кожний його здобуває силою.
  • Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобуває його.
  • Швидше небо й земля проминуть, ніж пропаде хоч одна риска із Закону.
  • Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
  • Кожний, хто залишає свою дружину й бере іншу, чинить перелюб; і хто одружується на розлученій із чоловіком, — також чинить перелюб.
  • Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
  • Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня.
  • Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив щодня пишно.
  • А другий — бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах
  • Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
  • і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; приходили пси й лизали його рани.
  • і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
  • Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали.
  • Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.
  • І, терплячи муки аду, він звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,
  • І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.
  • й закричав, гукаючи: Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї!
  • І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
  • Та Авраам промовив: Сину, згадай, як ти одержував своє добро за свого життя, а Лазар — одне лихо. А тепер він тут втішається, ти ж — мучишся.
  • Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
  • І, крім усього цього, між нами й вами лежить велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили!
  • Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотїли перейти звідсїля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
  • Той же відказав: Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька,
  • Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
  • бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!
  • маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
  • Та Авраам відповів: Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають!
  • Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
  • А той продовжував: Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються!
  • Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
  • Він же сказав йому: Якщо Мойсея і пророків не слухають, не повірять і тому, хто з мертвих воскресне.
  • Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.

  • ← (Луки 15) | (Луки 17) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025