Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
Говорив же Він і до учнів: Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно.
Оповів же Він й учням Своїм: „Один чоловік був багатий, і мав управи́теля, що оска́ржений був перед ним, ніби він перево́дить маєток його.
Покликавши його, сказав йому: Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш керувати!
І він покликав його, і до нього сказав: „Що́ це чую про тебе? Дай звіт про своє управи́тельство, бо більше не зможеш рядити“.
Став міркувати собі управитель: Що маю робити, — мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся.
І управи́тель почав міркувати собі: „Що́ я маю робити, коли пан управи́тельство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь.
Знаю, що зроблю: коли буду усунений від управління, то хай приймуть мене до своїх домів!
Знаю, що́ я зроблю́, щоб мене прийняли́ до домів своїх, коли буду я ски́нений із управи́тельства“.
І, покликавши кожного з боржників свого пана, запитав першого: Скільки винен ти моєму панові?
І закликав він на́різно кожного з боржників свого пана, та її питається першого: „Скільки винен ти панові моєму?“
Той відповів: Сто мірок [1] олії. І сказав він йому: Візьми свою розписку, швидко сідай і напиши: п’ятдесят!
А той відказав: „Сто кадок оливи“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдеся́т“.
Потім запитав другого: А ти скільки винен? Той відказав: Сто мірок [2] пшениці. Каже йому: Візьми свою розписку й напиши: вісімдесят.
А потім питається другого: „А ти скільки винен?“ І той відказав: „Сто кірців пшениці“. І сказав він йому: „Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдеся́т“.
І похвалив пан нечесного управителя, бо той мудро вчинив. Адже сини цього світу мудріші від синів світла у своєму роді.
І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.
І Я вам кажу: Набувайте собі друзів з мамони [3] неправди, щоб коли вона зникне, прийняли вас до вічних осель.
І Я вам кажу́: „Набувайте дру́зів собі від багатства неправедного, щоб, коли промине́ться воно, прийняли вас до вічних осель.
Вірний у найменшому — і у великому вірний; несправедливий у найменшому — і у великому несправедливий.
Хто вірний в найменшому, — і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, — і в великому несправедливий.
Тож коли в неправедному багатстві ви не були вірні, то хто вам довірить справжнє?
Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, — хто вам правдиве довірить?
І коли в чужому ви не були вірні, то хто вам дасть ваше?
І коли ви в чужому не були́ вірні, — хто ваше вам дасть?
Жодний раб не може двом панам служити: або одного буде ненавидіти, а другого любитиме; або одного буде триматися, а другим нехтуватиме. Не можете служити Богові й мамоні!
Жа́ден раб не може служи́ть двом панам, — бо або одно́го знена́видить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого зне́хтує. Не можете Богові й мамо́ні служити!“
Чули все це фарисеї, які були грошолюбами, і насміхалися з Нього.
Чули все це й фарисеї, що були́ сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього.
А Він сказав їм: Ви вдаєте із себе праведних перед людьми; Бог же знає ваші серця, бо те, що серед людей високе, — огидне перед Богом.
Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.
Закон і пророки були до Івана. Відтоді благовіститься Боже Царство, і кожний його здобуває силою.
Зако́н і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовісти́ться, і кожен силку́ється втиснутись в ньо́го.
Швидше небо й земля проминуть, ніж пропаде хоч одна риска із Закону.
Легше небо й земля промине́ться, аніж одна риса з Зако́ну загине.
Кожний, хто залишає свою дружину й бере іншу, чинить перелюб; і хто одружується на розлученій із чоловіком, — також чинить перелюб.
Кожен, хто дружи́ну свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить пере́люб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить пере́люб.
Один чоловік був багатий, одягався в багряницю та вісон і розкішно бенкетував щодня.
Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.
А другий — бідний, на ім’я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах
Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,
і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; приходили пси й лизали його рани.
і бажав годува́тися кри́шками, що зо сто́лу багатого падали; пси ж прихо́дили й рани лизали йому́.
Сталося, що бідний помер, і віднесли його ангели на лоно Авраама; помер же й багатий, і його поховали.
Та ось сталось, що вбогий умер, — і на Авраамове ло́но відне́сли його анголи́. Умер же й багатий, — і його поховали.
І, терплячи муки аду, він звів свої очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,
І, те́рплячи муки в аду́, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його.
й закричав, гукаючи: Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоби змочив кінчик свого пальця у воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум’ї!
І він закричав та сказав: „Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Ла́заря, — нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика́ прохоло́дить, бо я мучуся в по́лум'ї цім!“
Та Авраам промовив: Сину, згадай, як ти одержував своє добро за свого життя, а Лазар — одне лихо. А тепер він тут втішається, ти ж — мучишся.
Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
І, крім усього цього, між нами й вами лежить велика безодня, щоб ті, які бажають перейти звідси до вас, не змогли, і щоби звідти до нас не переходили!
А крім того всього́, поміж нами та вами велика безо́дня поста́влена, так що ті, що хо́чуть, перехо́дити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас“.
Той же відказав: Благаю тебе, батьку, пошли його до дому мого батька,
А він відказав: „Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім ба́тька мого,
бо маю п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждання!
бо п'ятьох братів маю, — хай він їм засві́дчить, щоб і вони не прийшли на це місце стражда́ння!“
Та Авраам відповів: Вони мають Мойсея та пророків: хай їх слухають!
Авраам же сказав: „Вони мають Мойсея й Пророків, — нехай слухають їх!“
А той продовжував: Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються!
А він відказав: „Ні ж бо, отче Аврааме, — але коли при́йде хто з мертвих до них, то покаються“.