Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,
Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати духом.
кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
І казав: “В одному місті був один суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився.
Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!
Була ж одна вдова в тім місті, що (завжди) приходила до нього й говорила: Оборони мене від мого супротивника!
А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
І довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе: Хоч я Бога не боюся і людей не соромлюся,
але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!
але тому, що ця вдова мені надокучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови.”
І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
Тут Господь додав: “Слухайте, що суддя несправедливий каже!
То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?
А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них?
Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?
Кажу вам: Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?”
А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:
Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу:
Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.
“Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий — митар.
Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди — грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.
я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.
Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.
А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!
А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним!
Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!
Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, — вивищений.”
Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли.
А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!
Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.”
І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?
Один знатний спитав Ісуса: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”
Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.
А Ісус озвавсь до нього: “Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог.
Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?
Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.”
Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.
Почувши те Ісус, сказав до нього: “Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.”
Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий.
Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!
Глянув Ісус на нього й мовив: “Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже!
Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.”
А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?
А ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?”
Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.”
І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.
Тоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.”
Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,
Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства,
не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”
Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
І взявши дванадцятьох, Ісус до них промовив: “Оце ми йдем в Єрусалим, і все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться.
бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;
Він буде виданий поганам, і насміхатимуться з нього, і зневажатимуть його, і плюватимуть на нього,
після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!
і, бичувавши, уб'ють його, та третього дня він воскресне.”
Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.
Вони ж нічого з того не зрозуміли; це слово було для них закрите, й вони не знали, про що він говорив.
І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.
І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині.
Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.
Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути.
І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
І він почав голосно кричати: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!”
А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: “Сину Давидів, змилуйся надо мною!”
Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:
Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав:
Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!
“Що хочеш, щоб я зробив тобі?” “Господи”, — сказав той, — “щоб я прозрів!”
Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!
Ісус сказав до нього: “Прозри! Віра твоя спасла тебе.”