Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,
Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!
Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.
А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!
то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?
Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?
Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:
Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.
Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.
Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.
А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!
А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!
Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!
Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?
І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.
Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?
Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.
Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.
Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!
Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?
Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.
І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.
Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,
Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.
Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.
бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;
Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!
і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.
А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.
Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;
Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.
чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:
Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!
глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.
Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!
А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.