Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —
І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —
прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.
бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.
Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.
І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.
Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!
А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.
І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.
А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!
А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“
Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!
Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.
А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;
Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.
Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!
Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.
Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.
Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.
Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін [1] і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!
І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.
Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!
Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.
І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.
Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.
І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.
І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.
І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.
І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.
Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.
Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.
І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.
І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!
Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.
Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.
І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?
Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“
А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!
І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.
І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!
І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.
Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].
Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!
А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.
Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,
І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,
кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.
Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.
Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.
Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?
А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“
Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.
І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.
Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.
Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,
А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!
кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“
Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!
А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.
А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“
А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,
І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,
кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.
і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,
Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.
поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!
І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.
Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],
А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,
кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!
до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.
І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,
І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,