Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю.
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
Цей перепис уперше відбувся, як Сирією володів Кириній.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Пішов і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, — бо був він з дому та з роду Давидового, —
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], яка була вагітна.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
І вона народила свого Первістка — Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в гостиниці не було для них місця.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу:
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
І раптом з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували:
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Слава Богові на висоті, а на землі — мир у людях доброї волі!
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
І сталося, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали говорити один одному: Ходімо у Вифлеєм і погляньмо, що там сталося, про що Господь сповістив нам!
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосифа й Немовля, Яке лежало в яслах.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Як виповнилося вісім днів, — коли мали обрізати Його, — то дали Йому Ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом,
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа.
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — дві горлиці або два молодих голуби.
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм,
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав:
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі,
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля!
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього.
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок;
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого;
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами.
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим].
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосиф і мати].
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими;
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й там шукали Його.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Та вони не зрозуміли тих слів, які Він їм сказав.
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.