Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Сучасний переклад
І сталося тими днями, що вийшов указ кесаря Августа переписати всю землю.
На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.
Цей перепис уперше відбувся, як Сирією володів Кириній.
То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.
І йшли всі записатися, кожний до свого міста.
Усі люди пійшли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.
Пішов і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, — бо був він з дому та з роду Давидового, —
Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], яка була вагітна.
Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.
І сталося ж так, що коли вони були там, сповнилися дні, щоб їй народити.
Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
І вона народила свого Первістка — Сина, сповила Його й поклала в яслах, оскільки в гостиниці не було для них місця.
А в тій місцевості були пастухи, які вночі перебували в полі та стерегли свою отару.
Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони були охоплені великим страхом.
І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість, яка буде для всього народу:
Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
для вас сьогодні в місті Давида народився Спаситель, Який є Христос Господь.
Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
А ось вам ознака: знайдете сповите Немовля, Яке лежить у яслах.
І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
І раптом з’явилася біля ангела сила-силенна небесного війська; вони хвалили Бога і проголошували:
Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
Слава Богові на висоті, а на землі — мир у людях доброї волі!
«Слава Господу на Небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
І сталося, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали говорити один одному: Ходімо у Вифлеєм і погляньмо, що там сталося, про що Господь сповістив нам!
Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
Поспішаючи, вони прийшли та знайшли Марію, Йосифа й Немовля, Яке лежало в яслах.
Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
Побачивши, вони розповіли про те, що було сказано їм про цю Дитину.
Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
І всі ті, які чули, здивувалися зі сказаного їм пастухами.
І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
Марія ж зберігала всі ці слова, беручи до свого серця.
Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці. [5]
А пастухи повернулися, славлячи й вихваляючи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано.
А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.
Як виповнилося вісім днів, — коли мали обрізати Його, — то дали Йому Ім’я Ісус, як проголосив ангел ще перед Його зачаттям в утробі.
Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.
І коли, згідно із Законом Мойсея, минули дні очищення, то принесли Його до Єрусалима, щоби поставити перед Господом,
А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»,[6] й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят».
як то записано в Господньому Законі: кожне немовля чоловічої статі, яке є первородним, назветься святим для Господа.
І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у Законі Господнім, — дві горлиці або два молодих голуби.
В Єрусалимі був один чоловік на ім’я Симеон, людина праведна й побожна, який очікував утіхи Ізраїля, і Святий Дух був на ньому.
Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.
І було йому обіцяно Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього.
То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.
І привів його Дух до храму. Коли батьки внесли Немовля Ісуса, щоби зробити з Ним за законним звичаєм,
Осяяний Духом, прийшов Симеон у Храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:
він узяв Його на руки, віддав хвалу Богові, та й сказав:
Нині відпускаєш Свого раба, Владико, згідно зі Своїм словом, у мирі,
«Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння,[7] Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському».
бо мої очі побачили Твоє Спасіння,
яке Ти приготовив перед обличчям усіх народів:
Світло відкриття для язичників і славу Твого народу Ізраїля!
І Його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про Нього.
Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.
А Симеон поблагословив їх і сказав Марії, Його матері: Ось, Цей поставлений на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі, як ознака суперечок;
Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».
і тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрилися думки багатьох сердець!
І була тут Анна — пророчиця, дочка Фануїла з роду Асира; вона дожила до глибокої старості, а з чоловіком прожила сім років від дівоцтва свого;
У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у Храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із Храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу.
вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, служачи вдень і вночі постом та молитвами.
Прийшовши в той час, вона прославляла Господа і говорила про Нього всім, хто чекав на викуплення Єрусалима.
Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
А як виконали все за Законом Господнім, вони повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета.
Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.
Дитина ж росла й міцніла, сповнюючись мудрості, і благодать Божа була на Ній.
А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
Його батьки щороку ходили в Єрусалим на свято Пасхи.
Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
І коли виповнилося Йому дванадцять років, вони за звичаєм пішли на свято [в Єрусалим].
Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
А як закінчилися дні свята, вони поверталися, а Хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали того Його батьки, [Йосиф і мати].
Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
Вони думали, що Він десь у натовпі. Пройшли день дороги і стали шукати Його поміж родичами та знайомими;
Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
і, не знайшовши, вони повернулися до Єрусалима й там шукали Його.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
І сталося, що через три дні знайшли Його в храмі; Він сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
Усі, які слухали, дивувалися з Його розуму та відповідей.
І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
Побачивши Його, вони здивувалися; і мати Його сказала Йому: Дитино, чому Ти нам таке вчинив? Ось Твій батько і я, страждаючи, шукали Тебе.
Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
А Він відповів їм: Чому ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що Мені треба бути при справах Мого Отця?
А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого [8]?»
І пішов Він з ними, і прибув у Назарет, і слухався їх. А Його мати зберігала всі ті слова у своєму серці.
Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.