Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Куліша та Пулюя
І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими
І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?
і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:
Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?
Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк.
Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!
А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час.
Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.
І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.
І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.
І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?
Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша!
Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника?
І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!
Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним?
Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.
Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу.
І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника.
І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу.
І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]
Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
Покажіть Мені динарій [1]. Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.
Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.
І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
Підійшли деякі з садукеїв [2] , які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його,
Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.
говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.
Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].
І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.
І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.
Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж,
І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж,
которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння.
бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.
А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть!
Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав!
Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.
І більш не сьміли питати Його нї про що.
А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида?
Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене,
А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?
Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах,
Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;