Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Огієнка
І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими
І сталось одно́го з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Нови́ну звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?
та й до Нього промовили, кажучи: „Скажи нам, якою вла́дою Ти чиниш оце? Або хто Тобі вла́ду цю дав?“
У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:
І промовив до них Він у відповідь: „Запитаю й Я вас одну річ, — і відповідайте Мені:
Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?
Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „З неба“, відкаже: „Чого ж ви йому не повірили?“
Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк.
А як скажемо: „Від людей“, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переко́нані, що Іван — то пророк“.
А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!
А Ісус відказав їм: „То й Я не скажу́ вам, якою вла́дою Я це чиню́“.
І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час.
І Він розповідати почав людям при́тчу оцю. „Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винаря́м, та й відбув на час довший.
У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.
А певного ча́су послав він раба до своїх винарі́в, щоб дали йому частку з плоді́в виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.
І знову послав він до них раба і́ншого, а вони й того збили й знева́жили, — та й відіслали ні з чим.
І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.
І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?
Сказав тоді пан виноградника: „Що́ маю робити? Пошлю свого сина улю́бленого, — може його посоро́мляться“.
Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша!
Винарі́ ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, щоб спа́дщина наша була́“.
І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника?
І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що́ ж зробить їм пан виноградника?
Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!
Він при́йде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть“. Слухачі ж повіли́: „Нехай цього не станеться!“
Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним?
А Він глянув на них та й сказав: „Що ж оце, що написане: „Камінь, що його будівничі відкинули, той нарі́жним став каменем!
Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.
Кожен, хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде́, — то розчавить його́“.
Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу.
А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника.
І вони слідкували за Ним, і підіслали підгля́дачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й вла́ді намісника.
Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу.
І вони запитали Його та сказали: „Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обли́ччя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
Чи належить нам давати данину кесареві, чи ні?
Чи годи́ться давати податок для ке́саря, чи ні?“
Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]
Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: „Чого ви Мене випробо́вуєте?
Покажіть Мені динарій [1]. Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.
Покажіте дина́рія Мені. Чий образ і напис він має?“ Вони відказали: „Кесарів“.
А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
А Він їм відказав: „Тож віддайте ке́сареве — ке́сареві, а Богові — Боже!“
І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.
І не могли вони перед людьми́ зловити на слові Його. І дивува́лись вони з Його відповіді, та й замовкли.
Підійшли деякі з садукеїв [2] , які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його,
І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресі́ння, і запитали Його,
кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.
та сказали: „Учителю, Мойсей написав нам: „Як умре кому брат, який має дружи́ну, а помре бездітний, — то нехай його брат візьме дружи́ну, і відно́вить насіння для брата свого“.
Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.
Було ж сім братів. І перший, узявши дружи́ну, бездітний умер.
І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].
І другий узяв був ту дружи́ну, та й той вмер бездітний.
І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.
І третій узяв був її, так само й усі се́меро, — і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.
А в воскресі́нні котро́му із них вона дружи́ною буде? Бо семеро мали за дружину її“.
Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж,
Ісус же промовив у відповідь їм: „Женяться й заміж виходять сини цього віку.
а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж,
А ті, що будуть достойні того віку й воскресі́ння з мертвих, — не будуть ні женитись, ні заміж вихо́дити,
адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння.
ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони ангола́м, і вони сини Божі, синами воскресі́ння бувши.
А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.
А що мертві встають, то й Мойсей показав — при кущі, — коли він назвав Господа „Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим“.
Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть!
Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.“
У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав!
Дехто ж із книжників відповіли та сказали: „Учителю, — Ти добре сказав!“
Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.
І вже не насмілювалися питати Його ні про що́.
А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида?
І сказав Він до них: „Як то кажуть, що Христос син Давидів?
Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене,
Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,
поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!
поки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?
Отже, Давид Його Господом зве, — як же Він йому син?“
Коли весь народ слухав, Він казав Своїм учням:
І, як увесь наро́д слухав, Він промовив до учнів Своїх:
Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах,
„Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки́ в синагогах, і перші місця на бенке́тах,