Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.
Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха.
Первосвященики та книжники шукали, як убити Його, але боялися народу.
І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу.
Та сатана ввійшов у Юду, якого звали Іскаріотом, котрий був із числа дванадцятьох,
Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох,
і він пішов, домовився з первосвящениками та начальниками варти, як Його видати їм.
і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати.
І він пристав та шукав нагоди, щоб видати Його їм не при народі.
І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.
Настав день Опрісноків, коли належало приносити в жертву пасху.
Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.
І послав Він Петра й Івана, сказавши: Підіть і приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.
Ісус послав Петра та Йоана: “Ідіть”, — сказав, — “та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.”
Вони сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували?
Вони його спитали: “Де хочеш, щоб ми приготували?”
А Він відповів їм: Ось, як будете входити до міста, зустріне вас чоловік, який у глечику нестиме воду; йдіть за ним до того дому, куди він увійде,
Він відповів їм: “Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,
і скажіть господареві дому: Учитель питає тебе: Де світлиця, в якій споживатиму пасху зі Своїми учнями?
і скажіть господареві дому: Учитель тобі каже: Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху?
І він вам покаже велику прибрану світлицю, там приготуйте.
І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.”
Пішовши, вони знайшли, як Він сказав їм, і приготували пасху.
Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.
І коли настав час, Він сів при столі й апостоли з Ним.
І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.
І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цю пасху, перш ніж страждатиму;
І він до них промовив: “Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,
кажу вам, що вже не буду споживати її, аж поки вона не сповниться в Божому Царстві.
бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.”
Взявши чашу та віддавши подяку, Він сказав: Візьміть її і поділіть між собою.
І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив: “Візьміть її і поділіться між собою,
Кажу вам, що не питиму відтепер з плоду виноградного, аж доки не прийде Царство Боже.
бо, кажу вам: Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.”
І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене.
І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.”
Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається.
Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.
Ось і рука того, хто видає Мене, зі Мною на столі.
Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.
Хоча Син Людський іде, як призначено, але горе тій людині, яка Його видає.
Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.”
І вони почали з’ясовувати між собою, хто з них міг би бути тим, хто це зробить.
І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.
Була й суперечка між ними, хто з них більший.
Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.
А Ісус сказав їм: Царі народів панують над ними, а ті, хто володіє ними, звуться доброчинцями.
Ісус сказав їм: “Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.
Ви ж не так, але більший між вами хай буде як менший, і начальник — як слуга.
Не так хай буде з вами! А навпаки: більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.
Хто більший: той, хто сидить, чи той, хто обслуговує? Хіба не той, хто сидить? Я ж серед вас як Той, Хто обслуговує.
Хто бо більший? Той, що за столом, чи той, що служить? Хіба не той, що за столом? Та, проте, я між вами як той, що служить.
Ви є ті, які залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях;
Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах,
як заповів Мені Мій Отець Царство, так і Я заповідаю вам, —
і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,
щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля.
щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
[Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю;
О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,
Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!
та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.”
Той відказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і до в’язниці, і на смерть.
“Господи”, — сказав Петро до нього, — “з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.”
Ісус же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене!
А Ісус мовив: “Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.”
І сказав їм: Коли Я послав вас без гаманця, без торби і без взуття, то хіба чогось вам бракувало? Вони ж сказали: Нічого.
Далі сказав їм: “Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало?”
А Він сказав їм: Але тепер, хто має гаманця, нехай візьме також і торбу, а хто не має, нехай продасть свій одяг і купить меча.
“Нічого”, — відповіли. Він же до них промовив: “А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.
Кажу вам, що в Мені має збутися те, що написано: До злочинців зараховано Його, бо те, що сказане про Мене, звершується!
Кажу вам: Має сповнитись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців, — бо те, що стосується до мене, кінця доходить.”
Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. А Він відповів їм: Достатньо.
Вони казали: “Господи! Ось два мечі тут.” А він відповів їм: “Досить!”
Вийшовши, Він попрямував за звичаєм на Оливну гору, а за Ним пішли учні.
Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.
Прийшовши на місце, Він сказав їм: Моліться, щоб не потрапили ви у спокусу.
Якже прибув на місце, він сказав їм: “Моліться, щоб не ввійти в спокусу.”
А Сам відійшов від них на віддаль, як кинути каменем, упав на коліна й молився,
І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися:
промовляючи: Отче, коли хочеш, зроби, щоб минула Мене чаша ця; однак не Моя хай буде воля, але Твоя!
“Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!”
З’явився Йому ангел з неба, який додав Йому сили.
Тоді з'явився йому ангел з неба, що підкріплював його.
Перебуваючи у великій тривозі, Він ще ревніше молився; піт Його став, як краплини крові, що капали на землю.
Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.
Уставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули від смутку.
Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку.
І сказав їм: Чому спите? Устаньте й моліться, щоб ви не потрапили у спокусу.
І сказав їм: “Чого спите? Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!”
Він ще говорив, як з’явилася юрба і з нею той, хто зветься Юдою, один із дванадцятьох; він ішов перед ними і наблизився до Ісуса, щоби поцілувати Його, [бо дав їм цей знак: Кого поцілую, — Той і є].
Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати.
Ісус сказав йому: Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського?
А Ісус сказав до нього: “Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина?”
Ті, хто був з Ним, коли побачили те, що відбувається, сказали: Господи, чи не вдарити нам мечем?
Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом: “Господи, чи не вдарити нам мечем?”
І один з них вдарив раба первосвященика і відтяв йому праве вухо.
І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.
Та Ісус озвався і сказав: Облиште, вже досить; і доторкнувшись до вуха, зцілив його.
Ісус озвався: “Лишіть но!” І доторкнувшися до вуха, він зцілив його.
А до тих, які виступили проти Нього, — до первосвящеників, начальників варти храму та старших, — Ісус сказав: Наче проти розбійника вийшли ви з мечами і киями.
Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього: “Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями!
Жодного дня, коли Я був з вами у храмі, ви не підняли руки на Мене. Але це ваш час і влада темряви.
Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.”
Вони ж схопили Його, повели й привели у двір первосвященика. А Петро йшов слідом на віддалі.
Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.
Коли розклали вогонь серед двору і разом сиділи, Петро сидів серед них.
І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними.
Коли він сидів при світлі, помітила його якась служниця і, поглянувши на нього, сказала: І цей був з Ним!
Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже: “І цей з ним був!”
Він же відрікся, кажучи: Жінко, я не знаю Його!
А він відрікся, кажучи: “Не знаю його, жінко!”
Невдовзі другий, побачивши його, сказав: І ти — один з них! Петро ж сказав: Чоловіче, я — ні!
Та трохи згодом другий, побачивши його: “І ти з них”, — каже. Але Петро відповів: “Ні, чоловіче!”
Минула приблизно одна година, і ще якийсь твердив, кажучи: Справді, і цей був з Ним, бо він — галилеєць.
А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати: “Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!”
Та Петро промовив: Чоловіче, не знаю, про що ти говориш! І тут же, як він говорив, заспівав півень.
Петро озвавсь: “Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.” І зараз, як він говорив ще, заспівав півень.
Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Господа, коли Він йому сказав: Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі!
І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав: “Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.”
А мужі, які тримали Ісуса, глумилися з Нього, б’ючи;
Тим часом люди, що держали його, б'ючи його, над ним знущалися
вони, зав’язавши Йому очі, [били Його в обличчя і] запитували Його, кажучи: Пророкуй, хто Тебе вдарив?
і, накривши, питали його: “Пророкуй, хто той, що вдарив тебе?”
І багато іншого, зневажливого, наговорювали на Нього.
І багато іншого, глузуючи, говорили на нього.
Коли почався день, зібралася рада старших народу, первосвящеників і книжників, і повели Його на свої збори,
Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій
кажучи: Якщо Ти — Христос, то скажи нам! Він відповів їм: Якщо Я вам скажу, не повірите;
і казали: “Коли ти — Христос, скажи нам.” Він відповів їм: “Коли скажу вам, ви не повірите;
Віднині ж буде, що Син Людський сидітиме по правиці Божої сили.
Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.”
Тоді всі запитали: Чи Ти — Син Божий? А Він їм відповів: Ви самі говорите, що Я є.
А всі сказали: “То, значить, ти Син Божий?” Він сказав до них: “Самі ж кажете, що я.”