Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Переклад Хоменка
І встали всі вони, і повели Його до Пилата.
Тоді встала вся їхня громада, і повели його до Пилата.
Почали Його звинувачувати, кажучи: Ми знайшли Цього, Який бунтує наш народ, забороняє давати кесареві данину і каже, що Він — Сам Христос, Цар.
І заходились його винуватити, кажучи: “Цього ми знайшли, що він підбурює народ наш, забороняє давати кесареві податок і каже, що він — Христос-Цар.”
Пилат запитав Його, кажучи: Ти є Цар юдеїв? А Він у відповідь сказав йому: Ти кажеш!
Пилат спитав його: “Ти цар юдейський?” А Ісус у відповідь сказав до нього: “Ти кажеш.”
Пилат же сказав первосвященикам і юрбі: Жодної вини я не знаходжу в Цій Людині.
Тоді Пилат промовив до первосвящеників і юрби: “Я не знаходжу ніякої провини на цій людині.”
Та вони ще наполегливіше твердили, запевняючи, що Він підбурює народ, навчає по всій Юдеї, починаючи з Галилеї і аж сюди.
Вони ж наполягали і кричали: “Народ бунтує, навчаючи по всій Юдеї, почавши з Галилеї аж сюди.”
Пилат, почувши це, запитав, чи Він галилеєць.
Почувши це Пилат, спитав, чи цей чоловік галилеянин;
Переконавшись, що Він з підвладних Ірода, відіслав Його до Ірода, який тими днями перебував у Єрусалимі.
а довідавшися, що він з-під влади Ірода; відіслав його до Ірода, який тими днями перебував також у Єрусалимі.
Ірод, побачивши Ісуса, дуже зрадів; давно бажав Його бачити, бо чув [багато] про Нього і сподівався побачити від Нього якусь ознаку.
Ірод дуже зрадів, побачивши Ісуса; бажав бо здавна бачити його, тому, що чув про нього й сподівавсь побачити від нього якесь чудо.
Ставив Йому багато запитань, але Він нічого йому не відповідав.
Силу питань він йому ставив, але Ісус не відповідав йому нічого.
Первосвященики та книжники стояли, завзято обвинувачуючи Його.
Первосвященики ж та книжники стояли там і сильно його винуватили.
Ірод зі своїми воїнами, принизивши та висміявши Його, одягнув у світлий одяг і відіслав Його до Пилата.
Тоді Ірод з вояками своїми, зневаживши його й насміявшись з нього, надів на нього білу одіж і відіслав його назад до Пилата.
Того дня Ірод і Пилат стали друзями, хоча раніше вони ворогували між собою.
І того ж самого дня Ірод і Пилат стали приятелями між собою, раніш бо ворогували.
Пилат, покликавши первосвящеників, начальників та людей,
Скликавши, отже, первосвящеників, старшин і народ,
сказав їм: Привели ви мені Цю Людину як Того, Хто підбурює народ. І ось, я перед вами допитував і не знайшов у Цій Людині жодної провини з того, у чому Її обвинувачуєте.
Пилат промовив до них: “Ви привели до мене цього чоловіка як бунтаря народу; ото я, розсудивши справу перед вами, не знайшов на цьому чоловікові (ніякої) провини в тому, про що оскаржуєте його.
Так само й Ірод, який повернув Його нам. Отже, нічого вартого смерті Він не зробив;
Та й Ірод ні, бож відіслав його до нас. Виходить, отже, що він не допустився нічого, гідного смерти.
[Треба ж було йому щосвята відпускати їм когось одного].
Треба ж було їм одного випустити з-за празника.
Та вони всі разом закричали, вигукуючи: Візьми Цього, а відпусти Варавву!
Та вони всі разом закричали: “Убий цього, а відпусти нам Варавву!”
Варавва був ув’язнений за якийсь заколот у місті й за вбивство.
Цього (останнього) за якийсь заколот у місті та за вбивство кинули були у в'язницю.
А Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив до них.
Пилат, бажаючи їм відпустити Ісуса, промовив до них знову.
Та вони кричали, вигукуючи: Розіпни, розіпни Його!
Та вони закричали: “Розіпни, розіпни його!”
Тож він утретє сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Нічого вартого смерті не знайшов я в Ньому. Я покараю Його й відпущу.
І втретє він до них промовив: “Яке ж бо зло вчинив він? Я не знайшов на ньому нічого, гідного смерти. Тож, покаравши його, відпущу.”
Однак вони наполягали гучними голосами, вимагали Його розіп’яти, і голоси їхні [та первосвящеників] перемогли.
Але вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп'яти. І крик їхній переміг.
І Пилат присудив згідно з їхніми вимогами:
Тоді Пилат присудив, щоб сталося згідно з їхньою просьбою.
відпустив того, за кого вони просили, який за бунт і вбивство був посаджений до в’язниці, а Ісуса видав на їхню волю.
І він відпустив того, що за повстання і вбивство був вкинутий у темницю і що про нього вони просили; Ісуса ж видав їм напризволяще.
І повели Його. Взявши якогось Симона з Киринеї, який ішов з поля, поклали на нього нести за Ісусом хрест.
І як вони його повели, схопили якогось Симона Киринея, що повертався з поля, і поклали хрест на нього, щоб ніс за Ісусом.
Ішла ж за Ним велика юрба народу та жінки, які голосили й оплакували Його.
Ішов за ним натовп людей великий і жінки, що плакали за ним та голосили.
Повернувшись до них, Ісус сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, краще плачте за собою та за своїми дітьми,
Ісус же обернувся до них і сказав: “Дочки єрусалимські, не плачте надо мною, а плачте над собою і над вашими дітьми!
бо ось настають дні, коли скажуть: Блаженні неплідні й утроби, які не родили, і груди, які не годували.
Бо ось настануть дні, коли скажуть: Щасливі неплідні та й лона, що не родили, і груди, що не годували.
Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! — і горбам: Покрийте нас!
Тоді почнуть вони горам казати: Впадьте на нас! — і горбам: Покрийте нас!
Адже коли із зеленим деревом це роблять, то що станеться із сухим?
Бо коли так обходяться з деревом зеленим, що тоді з сухим буде?”
І вели з Ним на страту також інших двох злочинців.
З ним вели також двох інших, злочинців, щоб їх скарати на смерть.
І коли прийшли на місце, яке зветься Череповище, тут розіп’яли Його й злочинців — одного праворуч, а другого — ліворуч.
І як прийшли на місце, що зветься Череп, там його розіп'яли і злочинців, одного по правиці, а другого по лівиці.
Ісус говорив: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! А ті, які ділили Його одяг, кидали жереб.
Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” Коли ж ділили його одіж, то кидали жереб.
А народ стояв і дивився. Насміхалися і начальники [з ними], кажучи: Він інших спасав, тож нехай спасе і Себе Самого, якщо Він Христос, Божий Обранець!
Люди стояли й дивились. Навіть князі їхні насміхалися, кажучи: “Інших спасав, нехай спасе себе самого, коли він — Месія Божий, Вибраний!”
Глузували з Нього й воїни; вони, приступаючи, подавали Йому оцет
Вояки також глузували з нього; підходячи до нього й подаючи йому оцет,
і казали: Якщо Ти — юдейський Цар, спаси Себе!
примовляли: “Коли ти цар юдейський, спаси себе самого!”
Над Ним був напис, [зроблений грецьким, латинським та єврейським письмом]: Це — Цар юдеїв.
А був над ним і напис грецьким письмом, латинським і єврейським: “Це — Цар Юдейський.”
Один із розп’ятих злочинців лихословив Його, кажучи: Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
Один із повішених злочинців зневажав його, кажучи: “Хіба ти не Христос? Спаси себе і нас!”
А другий обізвався і, докоряючи йому, сказав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на таке засуджений?
А другий, озвавшися, скартав його й мовив: “Чи не боїшся Бога, ти, що покутуєш ту саму кару?
Але ми — справедливо, бо дістаємо належне за те, що вчинили; Він же нічого поганого не зробив!
Бож ми приймаємо кару, гідну наших учинків, цей же не зробив нічого злого.”
І додав: Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
І додав: “Ісусе! Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство.”
А Він сказав йому: Запевняю тебе: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!
Сказав (Ісус) до нього: “Істинно кажу тобі: Сьогодні будеш зо мною в раї.”
І коли настала шоста година, наступила темрява по всій землі — до дев’ятої години;
Було вже близько шостої години, і темрява по всій землі настала аж до дев'ятої години,
померкло сонце, а завіса храму роздерлася надвоє.
бо затьмарилось сонце; а й завіса храму роздерлася посередині.
Скрикнувши гучним голосом, Ісус промовив: Отче, у Твої руки передаю Свій дух! Сказавши це, Він віддав духа.
Ісус закликав сильним голосом: “Отче, у твої руки віддаю духа мого!” Сказавши це, він віддав духа.
Побачивши те, що сталося, сотник прославив Бога, промовляючи: Справді, праведний був Цей Чоловік!
Побачивши, що сталося, сотник почав прославляти Бога, кажучи: “Справді цей чоловік був праведний.”
Численні юрби, які прийшли на це видовище, спостерігаючи те, що сталося, били себе в груди й верталися.
Всі люди, що були збіглися на те видовище, побачивши, що сталось, поверталися (додому), б'ючи себе у груди.
На віддалі стояли й дивилися всі Його знайомі та жінки, які йшли за Ним із Галилеї.
Усі ж його знайомі стояли оподалік, а жінки, що були прийшли слідом за ним з Галилеї, дивилися на це.
Один чоловік, на ім’я Йосиф, який був радником, людина добра й праведна,
І ось був чоловік, на ім'я Йосиф, радник, — людина добра й праведна,
з юдейського міста Ариматеї, — не пристав до ради та до їхньої справи, бо він очікував Божого Царства;
що не пристав був до їхньої ради, ані вчинків. Походив він з Ариматеї, юдейського міста й очікував Божого Царства;
знявши його, він обгорнув полотном і поклав у висічену гробницю, де ще ніколи ніхто не лежав.
Зняв він його з хреста й, обгорнувши його в полотно, поклав у гробниці, висіченій у скелі, де ще ніхто не лежав.
А жінки, котрі йшли слідом, — ті, які прибули з Ним із Галилеї, — побачили гріб і як було покладене Його тіло.
Жінки ж, які були прийшли з Ісусом з Галилеї, ідучи слідом за Йосифом, бачили гробницю і як покладено тіло Ісуса.