Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Новый русский перевод
Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували.
Рано утром в первый день недели,132 женщины, взяв приготовленные душистые мази, пришли к гробнице.
Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці,
Здесь они обнаружили, что камень от входа в гробницу отвален.
І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі.
Стоя в недоумении, они увидели, что рядом с ними вдруг появились два человека133 в сияющих одеждах.
Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими?
В испуге женщины опустили свои лица к земле, но те сказали им:
— Что вы ищете живого среди мертвых?
— Что вы ищете живого среди мертвых?
Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї.
Его здесь нет, Он воскрес! Вспомните, что Он говорил вам еще в Галилее:
Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день.
«Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, распят, и на третий день воскреснуть».
Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим.
и, вернувшись от гробницы, рассказали обо всем одиннадцати и всем остальным.
То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам.
Среди тех, кто рассказал это апостолам, были Мария Магдалина, Иоанна, Мария — мать Иакова и другие женщины.
Та їхні слова здалися тим вигадкою, — не вірили їм.
Но они не поверили рассказу женщин, им казалось, что это лишь пустые слова.
Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, — і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося.
Петр, однако же, побежал к гробнице. Он наклонился, заглянул внутрь и увидел только льняные полотна. Он вернулся к себе, удивляясь всему случившемуся.
Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій [1] від Єрусалима, яке називалося Емаус;
В тот же день двое из учеников шли в селение Эммаус, что расположено в шестидесяти стадиях134 от Иерусалима,
І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними,
И когда они разговаривали и спорили, вдруг Сам Иисус подошел и присоединился к ним,
та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали.
но они были словно в ослеплении и не узнали Его.
Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?
Иисус спросил их:
— О чем это вы говорите между собой по дороге?
Они остановились с печальными лицами.
— О чем это вы говорите между собой по дороге?
Они остановились с печальными лицами.
У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями?
Один из них, которого звали Клеопа, ответил:
— Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.
— Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.
І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;
— О чем? — спросил Он.
— О том, что произошло с Иисусом из Назарета, — ответили они. — Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.
— О том, что произошло с Иисусом из Назарета, — ответили они. — Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.
як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.
Первосвященники и наши вожди осудили Его на смерть и распяли.
А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.
А мы надеялись, что Он Тот, Кто должен освободить Израиль. Но вот уже третий день, как все это произошло.
Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці
Однако некоторые из наших женщин удивили нас. Они пошли сегодня рано утром к гробнице
й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий.
и, не найдя там Его тела, вернулись и рассказали нам, что им явились ангелы и сказали, что Он жив.
Тоді пішли деякі з нас до гробу — і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили!
Потом некоторые из наших друзей пошли к гробнице и нашли там все, как рассказали женщины, но Его они не видели.
Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!
Иисус сказал им:
— Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!
— Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!
Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?
Разве не должен был Христос пройти через все эти страдания и затем войти в Свою славу?
І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.
И начав от Моисея и всех пророков, Он объяснил им, что было сказано о Нем во всех Писаниях.
І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.
Когда они подходили к селению, Иисус сделал вид, что хочет идти дальше,
Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.
но они стали уговаривать Его:
— Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился.
И Он вошел в дом и остался с ними.
— Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился.
И Он вошел в дом и остался с ними.
І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;
За столом Иисус взял хлеб, благословил его, разломил и дал им.
тут і відкрилися їхні очі, і вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.
Тогда их глаза открылись, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?
Они стали говорить друг другу:
— Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!
— Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!
Уставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;
Они встали и сразу же пошли обратно в Иерусалим. Там они нашли одиннадцать и тех, кто был вместе с ними.
вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.
Те сказали им, что Господь действительно воскрес и явился Симону.
А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.
Затем эти двое рассказали все, что произошло с ними по дороге, и то, как они узнали Иисуса, когда Он разламывал хлеб.
Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам!
Они еще говорили, когда Иисус Сам появился среди них и сказал:
— Мир вам!
— Мир вам!
Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа.
Они замерли в испуге, думая, что видят призрак.
А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець?
Он же сказал им:
— Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?
— Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?
Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене — подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!
Посмотрите на Мои руки и на Мои ноги. Это же Я! Потрогайте Меня и рассмотрите. У духов ведь не бывает ни тела, ни костей, а у Меня, как видите, есть.
А як вони ще дивувалися і не вірили з радості, Він сказав їм: Чи маєте тут щось із їжі?
Но они, радуясь и изумляясь, еще не могли поверить. Тогда Иисус спросил их:
— У вас есть что-нибудь поесть?
— У вас есть что-нибудь поесть?
І промовив до них: Ось слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами: Має збутися все написане про Мене і в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах!
— Об этом Я и говорил вам, когда был еще с вами, — сказал Он. — Все записанное обо Мне в Законе Моисея, у Пророков и в Псалмах должно исполниться.
Тоді розкрив їхній розум, щоби зрозуміли Писання.
Затем Он раскрыл их умы к пониманию Писаний.
І Він сказав їм: Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день,
— Написано, что Христос должен пострадать и на третий день воскреснуть из мертвых, — сказал Он им.
щоб, почавши з Єрусалима, проповідувалося в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами.
— Во имя Его всем народам, начиная от Иерусалима, будет проповедано покаяние и прощение грехов.
І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти!
Я же пошлю вам обещанное Моим Отцом, но пока вы не получите силу свыше, оставайтесь в городе.
Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх.
Потом Он вывел их из города до Вифании и, подняв руки, благословил их.
І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо.
И в то время как Он благословлял их, Он стал отдаляться от них и поднялся на небеса.
А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима
Ученики поклонились Ему и, безмерно радуясь, возвратились в Иерусалим,