Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Турконяка
Синодальный перевод
Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували.
В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі.
Когда же недоумевали они о сём, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих.
Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими?
И когда они были в страхе и наклонили лица свои к земле, сказали им: что вы ищете живого между мёртвыми?
Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї.
Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был ещё в Галилее,
Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день.
сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим.
и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.
То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам.
То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, мать Иакова, и другие с ними, которые сказали о сём Апостолам.
Та їхні слова здалися тим вигадкою, — не вірили їм.
И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, — і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося.
Но Пётр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошёл назад, дивясь сам в себе происшедшему.
Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій [1] від Єрусалима, яке називалося Емаус;
В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
вони говорили між собою про все, що відбулося.
и разговаривали между собою о всех сих событиях.
І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними,
И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошёл с ними.
та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали.
Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?
Он же сказал им: о чём это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями?
Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нём в эти дни?
І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;
И сказал им: о чём? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.
как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.
А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці
Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий.
и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
Тоді пішли деякі з нас до гробу — і знайшли все, як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили!
И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!
Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?
Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.
И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нём во всём Писании.
І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.
И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.
Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошёл и остался с ними.
І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;
И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
тут і відкрилися їхні очі, і вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.
Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?
И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
Уставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;
И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать Апостолов и бывших с ними,
вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.
которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.
И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам!
Когда они говорили о сём, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа.
Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець?
Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене — подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!
Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
А як вони ще дивувалися і не вірили з радості, Він сказав їм: Чи маєте тут щось із їжі?
Когда же они от радости ещё не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
Вони дали Йому частину печеної риби [і бджолиного меду].
Они подали Ему часть печёной рыбы и сотового мёда.
І промовив до них: Ось слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами: Має збутися все написане про Мене і в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах!
И сказал им: вот то, о чём Я вам говорил, ещё быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
І Він сказав їм: Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день,
И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мёртвых в третий день,
щоб, почавши з Єрусалима, проповідувалося в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами.
и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти!
И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечётесь силою свыше.
Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх.
И вывел их вон из города до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо.
И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима
Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.